Першу спробу перелетіти Атлантичний океан у 1857 році здійснив американець Джон Вайс, однак зазнав невдачі, коли його повітряна куля «Atlantic» попала в шторм біля Нью-Йорка. Невдалою виявилася і спроба американця Тадеуша Лоу, чиї наміри перевала Громадянська війна: через тиждень після її початку він злетів у Цинцинатті на гігантському аеростаті (31,4 м у діаметрі) «Great Western» і, віднесений вітром, здійснив вимушену посадку в містечку Юніонвіль, штат Південна Кароліна, де був заарештований як шпигун Півночі.
Виверження вулкану Кракатау в 1883 році відкрило людству факт існування висотних струменевих течій — вузьких і швидких потоків повітря — справитись з якими стало можливим лише після появи в 1903 році перших літаків. Їх конструкція стрімко удосконалювалась і вже 13 січня 1908 року англієць Генрі Фарман першим у світі зумів подолати відстань 1 кілометр, через три місяці — 2 кілометри, наступного року французький авіатор Луї Блеріо перетнув Ла-Манш, подолавши 23 милі (близько 38 км), а 3 листопада 1909 року той же Фарман встановив черговий світовий рекорд коли за 4 годинии 17 хвилин і 53 секунди подолав 232 кілометри.
Авіапольоти того часу викликали незмінний інтерес у публіки і в квітні 1913 року лондонська газета «The Daily Mail» оголосила приз у 10 тисяч фунтів (більше мільйона доларів у цінах 2015 року) за перший трансатлантичний переліт між Північною Америкою та Британією за менше, ніж 72 години. Світова війна завадила подібним спробам і вперше перетнути літаком Атлантичний океан вдалось лише на початку травня 1919 року — американці Джон Порт і Глен Кертіс за 23 дні здійснили переліт за маршрутом США — Ньюфаундленд — Азорські острови — Португалія — Великобританія, використавши при цьому два гідроплани і здійснивши шість зупинок по дорозі.
Завдання, поставлене «The Daily Mail», вдалось виконати двом британцям пілоту Джону Алкоку і штурману Артуру Брауну, які о 13-45 14 червня 1919 року на модифікованому бомбардувальнику «Vickers Vimy» вилетіли з аеродрому міста Сент-Джонс на Ньюфаундленді, — вони майже місяць очікували сприятливої погоди, проте перевантажений літак не зміг піднятись вище 400 метрів і їм 7 годин довелось летіти у повному тумані, який змінився сніговим буревієм, а належну висоту близько 3700 метрів вдалось набрати лише надвечір.
На додаток до призу «The Daily Mail» Алкок і Браун отримали 2100 фунтів від тютюнової компанії «Ardath», 1000 фунтів від філантропа Лоуренса Філліпса як британські громадяни, що прославили батьківщину, а також були удостоєні звань лицарів-командорів і ордену Британської імперії, які через тиждень авіаторам особисто вручив король Георг V в замку Віндзор.
27-літній капітан сер Джон Алкок загинув 18 грудня 1919 року під Руаном (Нормандія), пілотуючи літак-амфібію «Vickers Viking» на Паризьку авіаційну виставку. Сер Артур Браун продовжив роботу інженером в компанії «British Westinghouse», в роки Другої Світової тренував авіаційних штурманів, в 1943 році пішов у відставку за станом здоров'я у званні підполковника Королівських ВПС і помер 4 жовтня 1948 року.
Коментарі
Дивіться також
• Політ Чарльза Ліндберга, 1927
• Перший підйом у стратосферу, 1931
• Тихоокеанський переліт Амелії Ерхарт, 1935
• Перший безпосадковий і бездозаправний політ навколо Землі, 1986
• Історія авіації (інфографіка)