У лютому 1946 року Екертом і Мочлі анонсували перший цифровий ком'ютер загального призначення ENIAC, котрий важив близько 30 тон, працював на 17 тисячах вакуумних ламп, програмувався шляхом комутації близько 6 тисяч перемикачів і виконував до 5 тисяч операцій за секунду. Того ж року вони заснували власну фірму для розробки комп'ютера масового вжитку, але виявилися нікудишніми бізнесменами, і у 1950 році їх компанію придбала корпорація Remington Rand, котра і профінансувала проект.
UNIVAC I важив близько 13 тон, працював на 5,2 тисячах вакуумних ламп, споживав 125 кВт електричної енергії і міг виконувати 1905 тисяч операцій за секунду на тактовій частоті 2,25 МГц. Інформація в UNIVAC 1 вводилась шляхом зчитування даних з металевої стрічки шириною 1,2 см і довжиною 400 метрів зі швидкістю 12,5 тисяч символів за секунду; роздруковування інформації здійснювалось спеціальним барабанним принтером UNIPRINT зі швидкістю 600 рядків на хвилину.
Вартість UNIVAC I складала від 159 тисяч доларів до півтора мільйона доларів. Перший примірник UNIVAC 1 був придбаний Національним бюро перепису і запущений в дію 14 червня того ж року. Особливу славу набув п'ятий екземпляр UNIVAC, встановлений у Комісії з атомної енергії США, який 4 листопада 1952 року зпрогнозувати неочікувану перемогу Дуайта Ейзенхауера в президетських виборах на основі лише незначної кількості даних про результати голосування.
Всього було випущено 46 екземплярів UNIVAC I, перший з яких пропрацював до 1963 року; деякі з них використовувались до 1970 року включно, незважаючи на явну технологічну вісталість.
Коментарі
Дивіться також
• Комп'ютерна миша Дугласа Енгельбарта, 1968
• Персональний комп'ютер IBM PC, 1981
• Всесвітня павутина Тіма Бернерса-Лі, 1991
• Реєстрація домену google.com, 1997
• Перший iPad, 2010