Коронація
Єлизавети II
2 червня 1953 року, через 16 місяців по смерті Георга VI, у Вестмінстерому палаці на британський престол короновано його 27-річну дочку Єлизавету. Святкова церемонія з цієї нагоди стала першою великою подією у Великобританії після закінчення Другої світової війни. На обкладинці: Єлизавета II, 1953 рік
31071
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Десятирічна Єлизавета Олександра Марія Віндзор стала спадкоємницею британського престолу у 1936 році, коли її батько Георг VI успадкував трон після зречення від влади свого брата Едуарда VIII. Вона отримала домашню освіту, у 1945 році вступила в «Допоміжну територіальну службу», де пройшла підготовку як водій-механік і отримала звання лейтенанта. У 1947 році Єлизавета вийшла заміж за свого чотириюрідного брата Філіпа Маунтбеттена з датського дому Глюксбургів, який служив офіцером британського флоту. Через рік Єлизавета народила сина Чарльза, а ще через два, у 1950-у, дочку Анну.

Останні роки правління короля Георга VI позначились розпадом Британської імперії — він був останнім імператором Індії, останнім королем Ірландіїі і став першим главою Британської Співдружності націй. У 1948 році у 53-літнього Георга виявили рак легенів, із-за чого через три роки йому видалили одну легеню. Проте 6 лютого 1952 року він помер. Цього ж дня Єлизавета була проголошена королевою.

9 квітня 1952 року за порадою матері, бабусі та прем'єр-міністра Черчілля Єлизавета II повідомила про відмову змінити прізвище правлячої династії на Маунтбеттен, яке вона прийняла при одруженні, і 2 червня 1953 року коронувалась у Вестмінстерському абатстві як Єлизавета II Віндзор. Незважаючи на складне фінансове положення повоєнної Великої Британії, з державної скарбниці було виділено близько півтора мільйонів фунтів стерлінгів (майже 36 мільйонів фунтів в сьогоднішньому еквіваленті) на святкове оформлення вулиць Лондона, які попри незвично холодну погоду і дощ були вщерть забиті мільйонами людей, котрі мріяли побачити святкову процесію.
Близько 3 мільйонів британців прибули у Лондон на коронацію Єлизавети II
Близько 3 мільйонів британців прибули у Лондон на коронацію Єлизавети II
Урочисті заходи відбулися строго у відповідності з планом — вранці Єлизавета II і герцог Единбурзький прослідували з Букінгемського палацу до Вестмінстерського абатства на Золотий парадній кареті, запряженій вісімкою сірих коней. Урочисту службу в абатстві, яка тривала майже 3 години, проводив архієпископ Кентерберійський, духовний глава Англіканської церкви, — 27-річна Єлизавета вимовила слова священної клятви і була коронована відповідно до давньої традиції, ставши 39-м монархом, коронованим у Вестмінстерському абатстві.
Єлизавета II і герцог Единбурзький на балконі Букінгемського палацу
Єлизавета II і герцог Единбурзький на балконі Букінгемського палацу

По завершенні церемонії святкова процесія з королевою, її чоловіком та майже 16 тисячами інших учасників проїхала вулицями Лондона і прибула до Букінгемського палацу, з балкону якого кілька разів вітала присутніх внизу людей. Завершився цей день салютом над Темзою. Свідками історичної події стали не тільки ті, хто приїхав в Лондон, а й близько 27 мільйонів телеглядачів і 11 мільйонів радіослухачів. Справжньою сенсацією був той факт, що зйомка велася не тільки на вулицях, але і всередині Вестмінстерського абатства, і це дало можливість відобразити момент коронації. На телетрансляції наполягла молода Єлизавета, незважаючи на те, що прем'єр-міністр Вінстон Черчілль і королева-мати були категорично проти.

Станом на травень 2016 року Єлизавета II — рекордсмен за тривалістю перебування на британському престолі і друга серед діючих монархів світу.

Правила життя Зигмунда Фрейда
Правила життя
Правила життя Зигмунда Фрейда
Друк 1
«Цей день в історії» © 2001-24. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 2 червня

Захоплення Риму вандалами

455
#ЦейДень

Все про 2 червня

Події, факти, персоналії

Помер Джузеппе Гарібальді

1882

Перша Італійська Республіка

1946

Новочеркаський розстріл

1962