Наміри звкести міст, який би сполучив Сан-Франциско, найбільше місто Північної Каліфорнії, із сусіднініми округами, висловлювались з кінця XIX століття. Перші практичні розрахунки з його побудови через двокілометрову протоку, були опубліковані в 1916 році студентом Джеймсом Вілкінсоном, проте через велику вартість проекту — десь зо 100 млн доларів (біля 2,3 млрд у нинішніх цінах) — його проект підтримки не знайшов. Однак самою ідеєю зацікавився досвідчений мостобудівник з Огайо Джозеф Строс, який у 1922 році запропонував конструкцію моста у вигляді двох консолей з однією проміжною опорою, загальною вартістю будівництва у 17 млн доларів. Наступного року штат Каліфорнія законодавчо затвердив план з будівництва моста через протоку Золоті Ворота і шосе до нього.
Найбільшими опонентами зведення моста були військове міністерство і військово-морський флот, які остерігались, що міст заблокує судноплавство в одній з найбільших проток тихоокеанського узбережжя США, і Південно-тихоокеанська залізниця, яка контролювала залізничне сполучення довкола Сан-Франциско і монопольно володіла поромом через протоку Золоті Ворота. Зрештою, після чергових слухань у 1924 році військові погодились виділити землю для зведення моста, й шість зацікавлених у ньому округів створили спеціальний фонд для фінансування будівництва, який до 1930 року зумів зібрати 35 мільйонів доларів.
Хоча на рахунку Джозефа Строса було понад чотири сотні мостів, достатнього досвіду для реалізації настільки масштабного проекту він не мав, то ж за наполяганням фонду з будівництва моста залучив інших фахівців. Один з ведучих американських спеціалістів з підвісних мостів Леон Моісеєв розкритикував намір Строса звести консольний міст і запропонував власний проект. Ірвінг Морроу розробив його архітектурну частину в стилі арт-деко, а Чарльз Елліс став головним інженером будівництва — саме він на основі проекту Моісеєва провів всі необхідні розрахунки. Однак честолюбивий і конфліктний Строс у листопаді 1931 року домігся звільнення Елліса і його ім'я зникло з усієї проектної документації.
Будівництво моста «Золоті Ворота» розпочалось 5 січня 1933 року. Незважаючи на самий пік Великої депресії, воно завершилось достроково і в рамках бюджету (було зекономлено 1,3 млн доларів), незважаючи на складні умови — шквальні вітри, тумани, сильні океанські течії. За цей час загинуло 11 робітників (десять — в один день, 17 лютого 1937 року, коли вони разом з лісами упали з моста і прорвали натягнуту під мостом страховочну сітку).
27 травня 1937 року міст «Золоті Ворота» був відкритий для пішоходів — за день його перетнуло близько 200 тисяч чоловік. Наступного дня, 28 травня, за телеграфним сигналом президента Франкліна Рузвельта з Вашингтону відбулось офіційне відкриття і рух автотранспорту — за 50 центів кожен бажаючий міг проїхати автомобілем у будь-якому напрямі.
До 1964 року міст «Золоті Ворота» довжиною 2737 м і шириною 27,4 м, підвішений на двох канатах товщиною 93 см, закріплених на стальних опорах висотою 227 м, мав найдовшу в світі підвісну секцію довжиною 1280 м (рекорд перевершений на 18 метрів мостом Верразано в Нью-Йорку). За висотою рекорд «Золотих Воріт» у 1998 році перевершенив «Великий Бельт», що сполучив данські острови Зеландія і Фюн.
У 1989 році міст «Золоті Ворота» витримав землетрус силою 6,9 балів за шкалою Ріхтера, який у Сан-Франциско забрав життя 67 чоловік.
Крім інших рекордів «Золоті Ворота» мають і сумну славу як друге у світі місце за кількістю самогубств — до 2005 року з нього у води затоки стрибнуло 1200 чоловік і самогубці продовжують це робити що два тижні. Станом на липень 2013 року лише 34 людини вижило після падіння у воду зі швидкістю 120 км/год — більшість із них гине від удару об воду або переохолодження у тихоокеанській воді.
Практично з дня свого відкриття міст «Золоті Ворота» став визнаним символом Сан-Франциско та Каліфорнії і завдяки своєму незвичайному кольору та унікальній конструкції є найвпізнаванішим мостом у світі.
Коментарі
Дивіться також
• Землетрус у Сан-Франциско, 1906
• Емпайр Стейт Білдінг, 1931
• Міст Патона в Києві, 1953