Початок розрядки напруженості між
США і СРСР
26 травня 1972 року в ході першого в історії візиту президента США в СРСР Річардом Ніксоном і Леонідом Брежнєвим підписано договори про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ОСО-1) та обмеження систем протиракетної оборони (ПРО), 29 травня — угоду «Основи взаємовідносин між СРСР і США». Ці документи заклали основу початку процесу розрядки напруженості між двома наддержавами.На обкладинці: Леонід Брежнєв (ліворуч) і Річард Ніксон, Вашингтон, червень 1973 року © AP Photo
19176
Читати 5 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Протистояння капіталістичної і соціалістичної систем у ході Холодної війни переростало у конфлікти за непрямоої участі СРСР і США, зокрема, Корейську (1950-1953 рр.) та В'єтнамську (1964-1973 рр.) війни, Суецьку 1956 року та Карибську 1962 року кризи, які ставили світ на межу початку глобальної війни із перспективою застосування ядерної зброї. У листопаді 1969 року розпочалися радянсько-американські переговори щодо обмеження гонки озброєнь, успішному завершенню яких у травні 1972 року сприяло досягнення ядерного паритету СРСР і США.

У 1972 році відбувся перший в історії міжнародних відносин візит очільника США в СРСР. З 22 по 30 травня 1972 року в Радянському Союзі перебував Президент США Річард Ніксон, якого супроводжував Державний секретар Вільям Роджерс та помічник президента Генрі Кісінджер. Крім Москви, гості відвідали також Ленінград та Київ.

Підписанню основних угод передували домовленості про співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища та охорони здоров'я (23 травня), дослідження та використання космічного простору в мирних цілях, розширення співробітництва в галузі науки і техніки (24 травня), запобігання інцидентам у відкритому морі та повітряному просторі над ним (25 травня), створення спеціальної комісії з питань торгівлі (26 травня).

26 травня 1972 року у Володимирській залі Великого кремлівського палацу у Москві було підписано «Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученими Штатами Америки про обмеження систем протиракетної оборони», у преамбулі якого сторони констатували розуміння згубності спустошливих наслідків потенційної ядерної війни, необхідності припинення гонки озброєнь та прагнули «сприяти пом'якшенню міжнародної напруги та укріпленню довіри між державами». СРСР і США зобов'язувалися обмежити системи ПРО, знищити чи демонтувати наявні системи або їхні компоненти, так само не передавати ці системи захисту іншим державам. Виняток робився лише для столиць з радіусом дії 150 км. Гарантувалося забезпечення прозорості контролю за їх дотриманням. Підписання даних домовленостей не мало припинити переговори і сторони зобов'язувалися продовжувати діалог щодо обмеження стратегічних наступальних озброєнь та не приймати жодних міжнародних зобов'язань, які б суперечили даному договору.

«Стаття 5. 1. Кожна зі сторін зобов'язується не створювати, не випробовувати і не розгортати системи або компоненти ПРО морського, повітряного, космічного або мобільно-наземного базування. 2. Кожна зі сторін зобов'язується не створювати, не випробовувати і не розгортати пускові установки протиракет для запуску з пускової установки більше однієї протиракети одночасно, не модифікувати розгорнуті пускові установки для надання їм такої здатності, а також не створювати, не випробовувати і не розгортати автоматичні або напівавтоматичні чи інші аналогічні засоби швидкісної перезарядки пускових установок протиракет.» — «Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученими Штатами Америки про обмеження систем протиракетної оборони», 26 травня 1972 р.

Того ж дня було підписано «Тимчасову угоду між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученими Штатами Америки про деякі заходи в сфері обмеження стратегічних наступальних озброєнь» (ОСО-1), розраховану на 5 років. За її умовами сторони зобов'язувалися не будувати нові пускові установки міжконтинентальних ракет, не переобладнувати старі, обмежити пускові установки на підводних човнах, проте мали право модернізувати та замінювати наявні в рамках чинних домовленостей. США і СРСР обіцяли забезпечити прозорість контролю за їх дотриманням та могли вийти тимчасової угоди через 6 місяців після попередження партнера про наміри.

З метою сприяння реалізації цих договорів, чинність яких настала 3 жовтня 1972 року після обміну ратифікаційними грамотами, передбачалося створення спеціальної комісії.

29 травня підписано документ «Основи взаємовідносин між СРСР і США», що став рамковим для комплексного налагодження радянсько-американських відносин. СРСР і США визнавали, що існує реальна загроза ядерної війни та декларували своє прагнення сприяти розрядці напруженості та укріпленню миру. Визнаючи їхній обов'язок запобігати новим війнам на глобальному рівні, сторони обіцяли продовжувати співробітництво заради обмеження гонки озброєнь, називаючи кінцевою метою «вирішення проблеми загального і повного роззброєння і забезпечення ефективної системи міжнародної безпеки» у рамках ООН. Водночас вони визнавали інтереси безпеки один одного та відмовлялися від набуття ними особливих прав чи привілеїв, як і не визнавали їх за іншими країнами.

«Розбіжності в ідеології та соціальних системах СРСР і США не є перешкодою для розвитку між ними нормальних відносин, заснованих на принципах суверенітету, рівності, невтручання у внутрішні справи і взаємної вигоди» — «Основи взаємовідносин між СРСР і США», 29 травня 1972 р.

Найкращим способом для втілення в життя цих миролюбних планів називалося розширення двосторонніх відносин, поглиблення договірно-правової бази. Перш за все СРСР і США цікавили торговельні контакти, а також науково-технічні та культурно-туристичні зв'язки, з метою чого мали бути створені спільні комісії.

Радянсько-американські домовленості 1972 року заклали основу початку процесу розрядки напруженості у відносинах мід двома надддержавами, яка, однак, тривала недовго. Попри досягнення у 1974 році нових домовленостей про подальше обмеження стратегічних наступальних озброєнь, у другій половині 1970-х роки відносини між СРСР і США погіршилися через геополітичні суперечності.

Друк 1
Віктор Крупина спеціально для © «Цей день в історії», 25 травня 2018. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 26 травня

Битва на Стугні

1093
#ЦейДень

Все про 26 травня

Події, факти, персоналії

Битва під Корсунем

1648

«Літаючий човник» Джона Кея

1733

Помер Пилип Орлик

1742

Норильське повстання

1953

Перший бій в Донецькому аеропорту

2014