8 березня 1934 року на відкритті Міжнародної автомобільної виставки в Берліні Адольф Гітлер закликав до створення німецького автомобіля для широких верств населення — він мав бути економічним (до 7 літрів на 100 км), уміщати чотирьох людей (або двох дорослих і трьох дітей), розвивати швидкість 100 км/год і, головне, бути дешевшим 1000 рейхсмарок. Ця ідея була підказана Гітлеру автокоструктором Фердинандом Порше, з яким він зустрічався в 1933 році. Більшість автомобілевиробників не бачили можливості реалізувати поставлені задачі — основною перешкодою була верхня планка його вартості.
Фінансувати проект Volkswagen канцлер Гітлер наказав робітничій спілці «Німецький робітничий фронт» (DAF), яка діяла під егідою Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, — глава DAF Роберт Лей з травня 1937 року став керувати розробкою проекту з будівництва автомобільного заводу і фінансування проекту Gesellschaft zur Vorbereitung des Deutschen Volkswagens mbH (Gezuvor) — «Товариства з підготовки Німецького народного автомобіля». Згідно з концепцією, низька ціна Volkswagen мала бути забезпечена за рахунок довгострокових авансових платежів за майбутній автомобіль. За зразок майбутнього заводу було взяте найсучасніше тогочасне підприємство River Rouge Ford Motor в місті Дірборн (штат Мічіган). В якості місця для виробництва було обрано малозаселену місцевість в центрі імперії, на півдорозі між Берліном і Гановером, що забезпечувало близькість до сталеливарних підприємств Рурської області.
Менш, ніж через рік, 26 травня 1938 року, розпочалось будівництво заводу поблизу містечка Фаллерслебен (Нижня Саксонія, сьогодні — район Вольфсбурга), який мав випускати лише однин автомобіль — Porsche Type 60, названий «КдФ-Ваген» («Kraft durch Freude» — «Сила через радість», пропагандистське нацистське гасло), який пізніше був перейменований у «Volkswagen Type 1» і став всесвітньовідомий як «Volkswagen Beetle». Завдяки прийнятній для середньої німецької родини системі фінансування на 1938 рік 336 668 німців вклало у цей проект близько 110 мільйонів рейхсмарок.
Перші 30 «КдФ-Ваген», розроблені в конструкторському бюро Порше, були випущені ще 1937 році на заводі Daimler-Benz і після удосконалення ще до кінця 1938 року почали випускатись на заводі в Фаллерслебені — дводверний задньомоторний седан з двигуном 985 см3, незалежною підвіскою всіх коліс і обтічним дизайном кузова. Однак, через Другу світову війну, яка почалась 1 вересня 1939 року, конвеєрне виробництво «КдФ-Ваген» так і не було налагоджене — під час війни завод випустив 50 435 армійських Kubelwagen на базі «КдФ-Ваген» і був на 60% зруйнований внаслідок бомбардувань. Після окупації Німеччини завод випускав автомобілі для британської армії і потреб Червоного хреста — в травні 1945 року на ньому працювало 9 тисяч чоловік і щодня збиралось 630 автомобілів.
В 1946 році почалась відбудова заводу і вже з березня він почав випускати автомобілі марки VW-11 й до кінця року зібрав їх 10 020 штук. З 1947 року на базі шасі VW-11 став випускатись транспортний фургон VW Transporter Typ 2, а з 1951 — 8-містний мікроавтобус. Цього ж року «КдФ-Ваген», перейменований у «Volkswagen Kafer» («Фольсваген Жук»), перейшов на 1,3-літровий дизельний двигун. Всього з 1938 по 2003 рік було випущено 21 529 464 різних модифікацій «Жуків», який став наймасовішим автомобілем у світі, що випускався на одній базовій платформі. В 1999 році «Volkswagen Beetle» був визнаний четвертим по значимості автомобілем ХХ століття — після Ford Model T, Mini і Citroen DS.
У 2013 році в автоконцерн Volkswagen входило 342 компанії, які володіли 48 автомобілебудівними підприємствами в 21 країні світу і випускали в середньому по автомобілю що три секунди.
Коментарі
Дивіться також
• «Квадрицикл» Генрі Форда, 1896
• Конвеєр Генрі Форда, 1913
• Творці «Harley Davidson», 1940 (фото)