Квентін Тарантіно і Роджер Евері познайомились в 1984 році, коли обоє працювали в магазині відеопрокату у Нью-Йорку. Їх першим спільним проектом став фільм «День народження мого кращого друга», в якому Тарантіно був продюсером, режисером і сценаристом, а Евері — одним з операторів. Стрічка знімалась два роки на ручну кінокамеру, але так і не була завершена.
Продовжуючи роботу у відеопрокаті, в 1987 році Тарантіно написав сценарій фільму «Природжені вбивці», який планував знімати сам, однак був змушений продати його за 10 тисяч доларів (в 1994 році, кардинально переписаний, він був екранізований Олівером Стоуном з Вуді Гаррельсоном, Джульєтт Льюїс і Робертом Дауні-молодшим у головних ролях). Ще один сценарій, для постановки фільму по якому Тарантіно не знайшов фінансування, він розділив на дві частини, одну з яких продав Гільдії сценаристів, — знятий в 1993 році Тоні Скотом з цілим сузір'ям акторів (Крістіан Слейтер, Патриція Аркетт, Денніс Хоппер, Вел Кілмер, Гарі Олдман, Бред Пітт, Крістофер Уокен і Джеймс Гандольфіні) фільм «Справжнє кохання» зазнав фінансового краху, незважаючи на прихильність критиків. Тим не менш він став знаковим і зараз вважається класикою кримінального кіно.
Друга частина сценарію Тарантіно стала його режисерським дебютом — він планував розпочав зйомки фільму «Скажені пси» за виручені від проданого сценарію 30 тисяч доларів. Однак завдяки щасливому збігу обставин до підготовки фільму вдалось залучити відомого актора Харві Кейтеля, і в січні 1991 року бюджет фільму склав півтора мільйони доларів, що дало можливість запросити до зйомок таких зірок як Тім Рот, Стів Бушемі та Майкл Медсен. Роджер Евері написав для фільму сценарій радіопередачі, яка транслюється протягом усього фільму. Кінодебют 29-річного Тарантіно вийшов украй вдалим — «Скажені пси» мали фінансовий успіх і стали одним з кращих кримінальних трилерів, у травні 1992 року фільм увійшов до програми Каннського кінофестивалю і здобув ряд міжнародних нагород.
Ще восени 1990 року Роджер Евері почав писати сценарій до «Кримінального чтива». Фільм мав робочу назву «Чорна маска» за назвою журналу, який публікував детективні історії, і задумувався як три окремі епізоди, зняті крім Евері і Тарантіно, ще одним режисером. Однак від задуму довелось відмовитись (він був втілений у наступному фільмі — «Чотири кімнати») і після продовження роботи над сценарієм в 1992 році частина, написана Евері, трансформувалась у епізод «Золотий годинник». Цього ж року до творення сценарію приєднався Тарантіно, який переписав сцени, що не увійшли до «Справжнього кохання». Евері написав епізод «Ситуація Бонні» і разом з Тарантіно придумав сюжетну лінію, яка об'єднала всі епізоди.
У січні 1993 року сценарій «Кримінального чтива» був завершений. Компанія TriStar, яка попередньо погодилась фінансувати зйомки, згодом відмовилась від фільму, вважаючи його занадто малобюджетним. Підтримка у вигляді 8 мільйонів доларів була знайдена в компанії Miramax, для якої «Кримінальне чтиво» стало першим повністю самостійним проектом. До роботи над фільмом Тарантіно залучив знімальну групу зі «Скажених псів». Зйомки тривали з 20 вересня до 30 листопада, і в травні 1994 року «Кримінальне чтиво» було вперше показане на Каннському фестивалі, зразу ж викликавши сенсацію. 24 травня 1994 року фільм отримав його вищу нагороду «Золоту пальмову гілку» і протягом наступних кількох місяців був показаний ще на кількох європейських фестивалях.
14 жовтня 1994 року «Кримінальне чтиво» вийшов у прокаті — на відміну від інших фільмів незалежних студій, завдяки перемозі в Каннах прем'єра відбулась зразу в 1100 кінотеатрах США, і стрічка мала шалений успіх, як комерційний, так і глядацький. Фільм був номінований на сім «Оскарів», поступившись в більшості з них «Форесту Гампу», — Тарантіно і Евері здобули нагороду за кращий оригінальний сценарій. Всього «Кримінальне чтиво» завоював понад сорок кінематографічних нагород, включаючи «Золотий глобус» і BAFTA.
Успіх «Кримінального чтива» вдихнув нове життя в кар'єри Джона Траволти, Семюела Джексона та Уми Турман і став важливою віхою в історії кінематографу, породивши безліч наслідувачів і вважається одним з найкращих фільмів усіх часів.
Коментарі
Дивіться також
• Перший Каннський фестиваль, 1946
• Історія премії «Оскар» (інфографіка)
• «Бонд, Джеймс Бонд», 1962
• «Роккі» Сильвестра Сталлоне, 1976
• «Один дома», 1990
• Правила життя Квентіна Тарантіно