Бонні Паркер і Клайд Берроу були родом зі штату Техас. Вони познайомились в 1930 році в Далласі в будинку їх спільної знайомої і, як стверджувала Бонні, зразу закохались одне в одне. На той час 21-річний Клайд уже кілька разів заарештовувався за дрібні крадіжки і викрадення автомобілів, а на рік молодша Бонні працювала офіціанткою в кафе. Рано втративши батька, вона з матір'ю, братом і сестрою переїхала в дідівський дім біля Далласу. Незважаючи на крайню бідність, Бонні добре вчилась у школі, була поетичною і романтичною натурою. Закохавшись у 15 років, вона кинула навчання і вийшла заміж, щоб змінити своє рутинне і незаможнє життя. Однак, шлюб виявився невдалим, чоловік не мав постійної роботи, перебиваючись випадковими заробітками, і Бонні довелось самій заробляти на прожиття.
Натомість Клайд, виходець з багатодітної фермерської родини, з підліткового віку мав проблеми із законом і в квітні 1930 року був засуджений за кілька крадіжок. Тюрма сильно на нього вплинула — перебуваючи за гратами, він забив до смерті іншого ув'язненого, який неодноразово його сексуально домагався, що, як вважається, перетворило Клайда на озлоблену і жорстоку людину.
Після звільнення Клайда з в'язниці в лютому 1932 року Бонні зразу ж приєдналась до його банди, яка грабувала автозаправні станції і магазини. Вже через два місяців їх схопили за підозрою у пограбуванні, однак невдовзі звільнили за недостатністю доказів. Перебуваючи в тюрмі, Бонні почала писати вірші, завдяки яким сьогодні й відома її романтична історія. Вийшовши з тюрми, Клайд став ще агресивнішим — він вбивав за найменшої підозри на небезпеку, продовжуючи грабувати провінційні магазини, банки та заправки. Роз'їжджали Середнім Заходом, за два наступні роки його банда здійснила понад сотню грабежів і вбила щонайменше 13 чоловік, включаючи дев'ятьох поліцейських.
Рятуючись від переслідувань, банда на певний час сховалась у містечку Джоплін, штат Міссурі. Однак, галасливе життя в глушині, машини з реєстрацією іншого штату викликали підозру пильних сусідів, і 13 квітня 1933 року місцева поліція безрезультатно спробувала заарештувати банду Бонні та Клайда. В будинку, де вони проживали, були виявлені сотні фотографій, на яких Бонні та Клайд театрально позують на фоні машин зі зброєю в руках. Частина цих знімків досить швидко попала в пресу і, завдяки сексапільності та привабливості Бонні, перетворило тривіального бандита Клайда у романтичного героя, а їх обох — у відому на всю країну закохану безшабашну парочку.
Баррооу і Паркер попали у засідку 23 травня 1934 року на сільській дорозі біля містечка Сейлз (штат Луїзіана), де їх «Ford V8 Deluxe» був розстріляний техаськими і луїзіанським рейнджерами: з 167 куль сімнадцять попали в Клайда і 26 — в Бонні. В машині був виявлений великий арсенал зброї, кілька тисяч патронів і 15 номерних знаків різних штатів.
Біля авто із загиблими дуже швидко зібралось багато випадкових людей, які намагалися бодай щось взяти з місця події як сувенір. Охорона не справилась з натовпом і, за свідченням поліції, люди зрізали закривавлені пасма волосся Бонні, порізали її сукню, намагалися відрізати палець і вухо Клайда, відламували шматки машини.
Всупереч бажанню (сім'я Паркер була проти) Бонні та Клайда ховали нарізно 25 і 26 травня, відповідно, на різних кладовищах у Далласі і на похоронах були присутні понад 20 тисяч чоловік. Їх вбивство стало одним з останніх полювань проти «ворогів суспільства» у США — через місяць в Чикаго був убитий «ворог нації №1» Джон Діллінджер, після чого ФБР перебрало на себе функції пошуку і арешту знакових злочинців.
Попри те, що жоден з членів банди Клайда Барроу не засвідчив, що Бонні коли-небудь стріляла зі зброї під час понад сотні пограбувань чи розбоїв, на яких вона була присутня, мас-культура розтиражувала її образ як безжальної вбивці з автоматом в руках. Схильність Бонні до театральності зіграла з нею злий жарт — знайдені постановочні фото тиражувались пресою як документальні і стали приводом для чуток, домислів і легенд. У 1997 році її сорочка, продірявлена кулями, була продана з аукціону в одному з невадських казино за 85 тисяч доларів (найбільша сума, викрадена бандою, становила 4 тисячі). На могилі Бонні й досі зберігається надпис, зроблений матір'ю Бонні: «Як квіти стають ароматніші від сонця і роси, так і цей світ стає яскравішим завдяки таким людям, як ти».
Коментарі
Дивіться також
• Убивство Джона Диллинджера, 1934
• Арешт Патті Херст, 1975
• Вбивство Пабло Ескобара, 1993