Син шведського емігранта, конгресмена від штату Мінесота, Карл Ліндберг народився в Детройті 4 лютого 1902 року. Його дід по батьківській лінії, Ола Манссон, також був політиком — депутатом шведського парламенту, який після звинувачень у хабарництві та розкраданні державних коштів кинув сім'ю та сімох дітей і виїхав зі своєю коханкою та спільною дитиною у США, де змінив прізвище.
Після розводу батьків Чарльз жив зі своєю матір'ю, вчителькою хімії, і з дитинства захоплювався технікою. З часом він закінчив коледж, де отримав спеціальність інженера, і в 1922 році, пройшовши двомісячні курси, отримав посвідчення пілота. Працюючи рік авіаційним механіком, він закінчив курси парашутистів і в 1923 році купив старий військовий літак, оскільки не бачив переспективи іншим способом почати літати. В травні цього ж року він здійснив перший самостійний політ, а з часом почав тренуватися у дальніх і нічних польотах. Не маючи достатнього досвіду, Ліндберг досить швидко розбив літак (йому не вдавались належним чином посадки), продав його і почав літати на літаку свого приятеля, який також швидко привів у непридатний стан.
На початку 1924 року Ліндберг пройшов річні курси військових пілотів і став молодшим лейтенантом запасу. З жовтня 1925 року він влаштувався пілотом в компанію поштових перевезень в місті Сент Луіс, штат Міссурі, де не без пригод пропрацював наступні два роки — кілька разів Ліндберг, рятуючись, був змушений вистрибувати з парашутом, гублячи пошту і розбиваючи некерований літак.
Набравшись досвіду, в 1927 році Ліндберг вирішив взяти участь у конкурсі на премію, встановлену в 1919 році нью-йоркським бізнесменом Раймоном Ортегі, — він обіцяв виногороду 25 тисяч доларів (331 046 тисяч в цінах 2013 року) тому, хто протягом найближчих 5 років здійснить безпосадковий переліт з Нью-Йорка в Париж або навпаки. В 1924 році Ортегі продовжив термін конкурсу ще на 5 років, оскільки нікому не вдалось здійснити подібний політ, — імениті льотчики зазнавали невдач і шестеро з них загинули.
На позичені в банку 15 тисяч, власні заощадження і гроші дев'яти підприємців із Сент-Луїса Ліндберг замовив у Сан-Дієго літак спеціально для перельоту через Атлантику. Одномоторний, одномістний моноплан, названий «Spirit of St. Louis», був збудований за рекордні два місяці компанією Ryan Airlines. 10 травня Ліндберг випробував його при перельоті із Сан-Дієго в Нью-Йорк із однією проміжною посадкою, подолавши за 20,3 годин 5800 кілометрів, і 20 травняв в 7:52 вилетів з Лонг-Айленда.
Політ закінчився 21 травня 1927 року в 22:21 в паризькому аеропорту Ле-Бурже, не дивлячись на невдалий старт (із-за перевантаження літака пальним він при старті мало не зазнав аварії, обірвавши телеграфні дроти в кінці смуги розгону), безсонну ніч, коли, за словами Ліндберга, він пальцями тримав вікритими очі, і 3610 миль шляху, які він подолав без навігаційних пристроїв (мав лише компас) і радіозв'язку; сам маршрут пролягав так, щоб максимальну кількість часу летіти над сушею: Нью-Йорк — Ньюфаундленд — Ірландія — Англія — Париж.
За трансатлантичний переліт Чарльз Ліндберг був першим нагороджений Хрестом льотних заслуг, військовою відзнакою за героїзм і хоробрість у повітряному бою, медаллю Пошани та Золотою медаллю Конгресу. Цього ж року він видав книгу «Ми» про подробиці організації польоту. Ставши світовою знаменитістю, Ліндберг здійснював польоти по США і Латинській Америці, популяризуючи авіацію. В 1935 році, після трагедії з сином, якого було викрадено і вбито, Ліндберг з дружиною переселився в Європу, де на запрошення урядів Франції та Німеччини брав участь у турах по авіаційних підприємствах. В 1938 році він був нагороджений орденом Німецького Орла, за що на батьківщині був звинувачений у симпатіях до нацизму, а з початком Другої світової війни став активним противником вступу США у війну і на знак незгоди з політикою президента Рузвельта подав у відставку з військової служби.
Після війни Ліндберг працював цивільним консультантом начальника штабу ВПС США та компанії Pan American World Airways і в 1954 році президентом Ейзенхауером був поновлений на військовій службі в чині бригадного генерала. Рік перед тим він став лауреатом Пулітцерівської премії за автобіографічну книгу «Душа Сент-Луїса», в екранізації якої головну роль зіграв Джеймс Стюарт, теж колишній авіатор і майбутній бригадний генерал.
В 1960-х роках Ліндберг багато зусиль доклав для вирішення екологічних проблем на Філіпінах, в Африці та США, підкреслюючи необхідність підтримання балансу між природнім середовищем і технічним прогресом. Останні роки він провів у своєму будинку на Гаваях, де й помер від лімфоми 26 серпня 1974 року.
Коментарі
Дивіться також
• Перший стрибок з парашута, 1797
• Перший у світі політ на літаку, 1903
• Петля Нестерова, 1913
• Перший трансатлантичний безпосадковий переліт, 1919
• Транстихоокеанський політ Амелії Ерхарт, 1935
• Подолання звукового бар'єру, 1947
• Приземлення Матіаса Руста в Москві, 1987