Мехмет Алі Агджа народився в 1958 році в східній турецькій провінції Малатья. В юності був дрібним вуличним злочинцем, в 20-річному віці приєднався до ультраправого терористичного угрупування Бозкурт ("Сірі вовки"), яке було пов'язане зі спецслужбами, причетними до спроби військового перевороту 1980 року. 1 лютого 1979 року в Стамбулі Агджа за наказом Бозкурт вбив редактора великої турецької газети "Milliyet" Абді Іпекчі, за що був невдовзі схоплений і засуджений до довічного ув'язнення.
Через півроку за підтримки "Сірих вовків" Агджа втік з військовій в'язниці у Стамбулі, перебрався в Болгарію і 10 травня 1981 року за підробними документами з'явився в Римі, де разом з трьома спільниками (один турок і двоє болгар) отримав план замаху на папу римського. За словами Агджі операція фінансувалася болгарсько-турецьким мафіозі Бекіром Челенком, на якого вийшли керівники Бозкурт, і на випадок неможливості виконання задуманого Агджою був резервний кілер Усні Челік; згідно з планом відступу, після замаху бойовики мали скористатись панікою, викликаною невеликим вибухом, і добратись до болгарського посольства.
13 травня 1981 року Агджа, під прикриттям натовпу прихильників, що наблизились до Івана Павла II, здійснив у нього кілька пострілів, чотирма кулями поранивши його в живіт і руку; пораненими виявились і двоє випадкових людей. Кинувши пістолет, Агджа намагався зникнути з місця злочину, але був затриманий черницею та кількома очевидцями і схоплений співробітниками безпеки; напарник Агджі запанікував і втік, не підірвавши вибуховий пристрій.
Існує кілька теорій про причини замаху. Сам Мехмет Алі Агджа у ході слідства озвучив ряд суперечливих версій, за однією з яких організацію нападу на папу здійснили болгарські спецслужби за завданням КДБ СРСР. Пізніше він стверджував, що напад на папу був викликаний конфронтацією в самому Ватикані.
У 1991 році під час слухань діяльності ЦРУ у Сенаті США стало відомо, що в італійського слідства не було жодних переконливих доказів причетності до замаху ні Болгарії, ні СРСР і саме тому заарештований у 1981 році болгарський співробітних компанії Balkan Air в Римі був виправданий судом. Однак, в 2002 році в Італії за ініціативою прем'єра Сільвіо Берлусконі була створена спеціальна комісія для вивчення архіву радянського перебіжчика майора Мітрохіна, який передав британським спецслужбам документи, скопійовані ним за тридцять років роботи в якості архіваріуса КДБ та Службі зовнішньої розвідки. З документів, які стосувались Італії, випливало, що замах на Івана Павла II був ініційований саме КДБ і здійснений руками східно-німецької та болгарської спецслужб, яка за 3 мільйони марок залучила до реалізації плану турецьких "Сірих вовків".
У листопаді 2010-го Алі Агджа заявив, що до замаху на папу був також причетний кардинал Агостіно Казаролі, який у 1981 році був державним секретарем Ватикану; у 2013 році Агджа звинуватив у замаху іранського аятолу Хомейні, який у 1979 році прийшов до влади в Ірані. Проте ці звинувачення не викликали жодного інтересу, особливо після того, як Мехмет Алі Агджа оголосив, що "...я не Бог, я не син Божий, я — Христос".
Коментарі
Дивіться також
• Вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда, 1914
• Вбивство Симона Петлюри, 1926
• Марсельське царевбивство, 1934
• Убивство Лева Троцького, 1940
• Вбивство Степана Бандери, 1959
• Замах на Джона Кеннеді, 1963
• Замах на Мартіна Лютера Кінга, 1968
• Убивство Джона Леннона, 1980
• Убивство Джанні Версаче, 1997
• Візит Івана Павла II в Україну, 2001
• Смерть Івана Павла ІІ, 2005