Ініціаторами створення клубу стали начальник Київського ОГПУ 28-річний Семен Ізраїлевич Западний (Кессельман) та його заступник 27-річний Сергій Арсентійович Браминський. Першу офіційну гру «Динамо» провело 1 липня 1928 року в Білій Церкві проти збірної цього міста і програло її з рахунком 1-2. Цього ж року були проведені товариські матчі з одеським «Динамо» (2-2), московським «Динамо» (2-6), київським «Желдором» (1-0). 14 вересня 1929 року «Динамо» провело свій перший міжнародний матч з робітничою командою Нижньої Австрії «Дойч Ваграм», яку програло з рахунком 3-4.
До 1935 року не існувало єдиного чемпіонату СРСР і кияни брали участь в першості спортивного товариства «Динамо». Основним селекційним методом роботи від часу заснування було переманювання у свої ряди кращих футболістів інших команд, надаючи їм більш високооплачувану і престижну роботу в ГПУ. Це дало свої результати — «Динамо» (Київ) стало кращою командою України і завдяки цьому стало єдиним представником від УРСР в першому командному чемпіонаті СРСР, який стартував у 1936 році. Дебют у чемпіонаті відбувся в Києві 24 травня 1936 року, коли московське «Динамо» розгромило господарів з рахунком 5:1. Проте це не завадило закінчити чемпіонат на другому місці.
В 1960 році «Динамо» знову стало срібним призером, а в наступному — вперше стало чемпіоном країни. Цього року з 30 матчів чемпіонату кияни, яких очолював 36-річний В'ячеслав Дмитрович Соловйов, програли лише тричі, забивши 54 м'ячі. Це був перший випадок, коли кращою командою СРСР стала команда не з Москви.
У січні 1964 року пост головного тренера київського «Динамо» зайняв Віктор Маслов. У цьому ж році «Динамо» виграло Кубок СРСР, перемігши у фіналі куйбишевський «Крила Рад» з рахунком 1-0 і наступного року стало першим радянським клубом, що взяв участь в європейському турнірі, дійшовши до 1/4 Кубка кубків 1965–66 років.
Наступний, 1966 рік, став одним з найкращих в історії київського «Динамо». Команда перемогла в чемпіонаті СРСР, випередивши ростовський СКА на 9 очок, виграла Кубок СРСР (у фіналі перегравши «Торпедо» 2:0), п'ятеро динамівців (Йожеф Сабо, Віктор Серебряников, Леонід Островський, Валерій Поркуян і Віктор Банніков) вибороли бронзові медалі у складі збірної СРСР на чемпіонат світу в Англії, а Андрій Біба був визнаний найкращим футболістом року в СРСР. Вигравши чемпіонати 1967 і 1968 років, «Динамо» повторило рекорд московського ЦДКА — три чемпіонства підряд. В 1967 році воно дебютувало, проте невдало, в Кубку європейських чемпіонів.
З приходом в 1971 році до керівництва командою Олександра Севидова «Динамо» відазу виграло чемпіонат СРСР, а голкіпер команди Євген Рудаков був визнаний найкращим воротарем і футболістом Радянського Союзу.
У жовтні 1973 року тренером киян став 34-річний Валерій Лобановський, до якого наступного року приєднався колишній партнер з «Динамо» Олег Базилевич. З цим тандемом кияни виграли чемпіонат і здобули Кубок СРСР. У традиційному «списку 33 найкращих» футболістів СРСР 1974 року було 8 «динамівців», з них аж 7 — під №1; Олег Блохін був визнаний найкращим футболістом країни. Наступного року «Динамо» здобуло перші європейські призи — Кубок кубків і Суперкубок УЄФА. Французький «Франс Футбол» визнав Олега Блохіна найкращим футболістом Європи і вручив «Золотий м'яч».
У 1986 році «Динамо» вдруге перемогло в Кубку Кубків і повним складом виступило як збірна СРСР на Чемпіонаті світу 1986 року та Чемпіонаті Європи 1988 року, де стало віце-чемпіоном Європи; цього ж 1986 році Ігор Бєланов другим з динамівців став лауреатом «Золотого м'яча».
До розпаду СРСР у 1991 році «Динамо» (Київ) став найтитулованішим клубом Радянського Союзу, а з 1992 року, коли було започатковано чемпіонат незалежної України, — найтитулованішим українським клубом.
Коментарі
Дивіться також
• Перший Чемпіонат світу з футболу, 1930
• «Битва у Берні», 1954
• Київське «Динамо» — володар Кубка кубків, 1975
• Алекс Фергюсон на чолі «Манчестер Юнайтед», 1986
• Останній гол Олега Блохіна, 1987
• Трагедія на стадіоні «Хіллсборо», 1989
• Смерть Валерія Лобановського, 2002