Політичною причиною початку Громадянської війни стала перемога в 1860 році на президентських виборах Авраама Лінкольна, представника Республіканської партії, створеної в 1854 році шляхом об'єднання громадських організацій, які протистояли рабовласництву, сповідували політику високих протекціоністських мит задля підтримки американської промисловості і заселення безкрайніх просторів на Заході, які США набули після купівлі Луїзіани і переможної війни з Мексикою у 1846-48 роках, вільними людьми за невелику плату, що суперечило планам аграрного Півдня освоювати їх шляхом створення плантацій.
Невдоволені перспективою програвати у всіх конфліктних питаннях і бути в меншості в Конгресі, південні штати восени 1860 — взимку 1861 року заявили про свій вихід зі складу США, сформували власний уряд, обрали свого президента і прийняли конституцію Конфедеративних Штатів Америки (КША). Війна між ними і США почалась 12 квітня 1861 року з обстрілу гарнізону форту Самтер (штат Південна Кароліна) військовим загоном Півдня під командуванням генерала Боргарда. У відповідь президент Лінкольн оголосив південні штати заколотниками, віддав наказ про морську блокаду їхнього узбережжя і оголосив у країні військову мобілізацію. Перший серйозний бій відбувся у Вірджинії біля залізничної станції Манассас 21 липня 1861 року, коли погано навчені війська жителів Півночі, атакували конфедератів, але були змушені почати відступ, що перетворився на втечу. До осені 1861 року армія США вже налічувала близько 650 тисяч солдатів, однак через невдале командування і погану організацію вона зазнала багатьох поразок, і в жовтні Вашингтон став прифронтовим містом.
Ситуація кардинально змінилась в середині 1862 року, коли морська блокада Півдня почала підривати його економіку, і, особливо після 30 грудня 1862 року, коли Лінкольн підписав «Прокламацію про звільнення» рабів, яка набувала чинності з 1 січня наступного року, — всі раби в США оголошувались вільними і стали набиратись в армію Півночі. Ще раніше, в травні, був прийнятий «Закон про гомстеди», за яким будь-який громадянин незалежно від кольору шкіри, заплативши 10 доларів мита, міг зайняти 160-акровий наділ на вільних землях і стати його власником після 5 років неперервного проживання. Це змінило саму ідею Громадянської війни — вона перетворилась на війну за знищення рабовласництва.
В 1862 році війська Уліса Гранта витіснила армію Півдня зі штатів Теннессі, Міссурі, зайняла північ штатів Міссісіпі та Алабама і 25 квітня 1862 року увійшла в Новий Орлеан, один з найважливіших торгових міст Конфедеративних Штатів Америки — Південь виявився розколотим на дві частини. Останню велику перемогу армія Півдня здобула в травні 1863 року в битві біля Чанселорсвілла, коли армія генерала Роберта Лі завдала поразки вдвічі більшій Потомакській армії США під командуванням Джозефа Хукера. Однак після поразки під Геттісбергом в липні 1863 року, коли армія Півдня втратила 23 тисячі чоловік, в тому числі третину офіцерів, військова боєздатність КША була підірвана остаточно. Восени 1864 року була захоплена Атланта, один із найбільших промислових центрів Півдня, 9 квітня 1865 року — столиця Півдня місто Річмонд, після чого розрізнені рештки армії конфедератів почали здаватись в полон.
14 квітня 1865 року помер смертельно поранений президент Лінкольн — він був застрелений одним із змовників, які планували вбивши президента, віце-президента і державного секретаря США, паралізувати владні структури Півночі. Однак наступного дня Ендрю Джонсон, який уникнув замаху, став 17-м президентом США і 9 травня 1865 року офіційно оголосив про закінчення Громадянської війни. Наступного дня були заарештовані президент КША Джефферсон Девіс і члени його уряду — Конфедерація південних штатів припинила своє існування. Останній бій Громадянської війни в США вібувся 12-13 травня, коли залишки армії Півдня здобули перемогу в битві біля ранчо Пальміто (Техас) і перейшли на територію Мексики.
Втрати за роки Громадянської війни склали 360 тисяч убитим і 275 тися пораненими з боку Півночі та 258 і 137 тисяч, відповідно, з боку Півдня. Заборона рабства була закріплена 13-ю поправкою до Конституції США, яка набула чинності 18 грудня 1865 року, через 246 років, після появи перших негрів-рабів у штаті Вірджинія.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Декларація незалежності США, 1776
• Війна за незалежність США, 1781
• Початок Громадянської війни в США, 1861
• Битва під Геттісбергом, 1863
• Смерть Авраама Лінкольна, 1865
• Скасування рабства у США, 1865