Після висадки союзників 10 липня 1943 року на Сицилії і перших бомбардувань Риму 19 липня проти Дуче Великої Італії Беніто Муссоліні виступила не лише офіцерська еліта, але і його найближче оточення. 24 липня він вперше за роки Другої світової війни був змушений скликати Велику фашистську раду, яка звернулась до короля з проханням відновити свої конституційні повноваження у повному обсязі. Наступного дня за розпорядженням Віктора Еммануїла III главою уряду став генерал Бадольйо, а Муссоліні був заарештований і у повній таємниці доставлений на острів Понца у Тіренському морі.
Коли 10 вересня німецькі війська увійшли в Рим, а генерал Бодольйо і королівська сім'я втеклина південь Італії, Муссоліні був звільнений групою німецьких парашутистів-десантників на чолі зі Отто Скорцені і доставлений в Мюнхен. За підтримки німців 12 вересня в містечку Сало було оголошено про створення Італійської соціальної республіки на чолі з Муссоліні, яка контролювала більшу частину півночі Апеніннського півострова. Проте з відступом німців в Альпи під натиском наступаючих з півдня союзників Республіка Сало фактично припинила своє існування. 26 квітня 1945 року Муссоліні виголосив у Мілані останню публічну промову і зі своєю коханкою Кларою Петаччі, кількома соратниками у супроводі німецькому конвою вирушив у бік Швейцарії.
Щодо подальших подій існують різні версії її очевидців, проте однозначно відомо наступне: 28 квітня 1945 року Вальтер Аудізіо сказав Муссоліні, що начебто має перевезти його та Петаччі в безпечне місце і, зупинившись в дорозі на безлюдді, наказав Муссоліні вийти з машини і о 16-10 вбив його й Петаччі, яка добровільно стала поруч з дуче. При цьому двічі автомат і один раз пістолет давали осічку. Останніми словами дуче були: "Стріляй мені в груди".
Наранок тіла Муссоліні, Петаччі разом з тілами ще п'ятьох страчених були відвезені в Мілан, де їх скинули на площі Лоретто. Розлючений натовп плював і мочився на трупи, закидав їх овочами, бив і нівечив, після чого на найближчій автозаправці тіла повісили на м'ясних гаках вниз головою.
Коментарі
Дивіться також
• Карл Юнг «Діагностуючи диктаторів»
• Операція «Дуб», 1943
• Італія оголосила війну Німеччині, 1943
• Страта Беніто Муссоліні, 1933 (фото)
• Самогубство Адольфа Гітлера, 1945
• Страта маршала Антонеску, 1946
• Самогубство Германа Герінга, 1946
• Смерть Сталіна, 1953