Ірландія увійшла до складу Великої Британії в 1801 році як складова частина Сполученого Королівства Великобританії та Ірландії. При цьому Ірландія втратила власний парламент, натомість отримавши представництво в британському. Це з самого початку викликало протест націоналістичних сил, які виступали проти подібного союзу. Впродовж століття вони не могли добитись автономізації Ірландії ні конституційним ні революційним шляхом.
Частина лідерів повстання хотіла проголосити в Ірландії монархію і посадити на престол Іоахима, принца Прусського, молодшого сина німецького імператора Вільгельма II і Августи Вікторії. Крім того повсталі розраховували на військову підтримку Німеччини, яка перебувала з Великою Британією у стані війни. Направлений німцями заздалегідь морський транспорт із зброєю був перехоплений британським флотом. Незважаючи на це, 24 квітня 1916 року радикально налаштована частина ірландських патріотів підняла повстання і проголосила Ірландію республікою. Їх підтримали збройні загони ірландських соціалістів під керівництвом Джеймса Конноллі. Наступного дня 1600 повсталих контролювали практично весь Дублін.
3 травня 1921 року спеціальним актом парламенту Сполученого Королівства Ірландія була поділена на Північну та Південну зі своїми представницькими і виконавчими органам і по закінченні Війни за незалежність у 1921 році на території 26 південних графств була проголошена Ірландська Вільна держава, яка мала статус домініона Британської імперії, а Північна офіційно відокремлювалась від решти Ірландії.
Для звільнення Північної Ірландії від британського володарювання в 1916 році на базі Ірландської цивільної армії була створена Ірландська Республіканська Армія (ІРА), яка спиралась на католицьке населення і до 2005 року вела терористичну війну проти британських силових структур і протестантських воєнізованих організацій.
Коментарі
Дивіться також
• Акт про унію Великобританії та Ірландії, 1801
• Ірландська війна за незалежність, 1919
• Поділ Ірландії, 1921
• Закінчення Ірландської війни за незалежність, 1921
• Смерть Боббі Сендза, 1981