Мігель де Сервантес народився 29 вересня 1547 року у містечку Алькала поблизу Мадрида в багатодітній родині збіднілих дворян. Його батько був перукарем і підробляв вправлянням кісток та іншими дрібними медичними послугами, часто переїжджаючи з міста до міста в пошуках заробітку. У 1570 році Мігель найнявся до полку іспанської морської піхоти в Неаполі, з яким наступного року на борту корабля «Маркіз» брав участь в битві з османським флотом біля Лепанто в Іонічному морі, де був важко поранений.
Повертаючись до Іспанії по завершенні служби в 1575 році, він разом з братом попав у полон до алжирських піратів, де пробув п'ять років, допоки 10 жовтня 1580 року не був викуплений родичами при посередництві ченців з ордену Пресвятої Трійці. Заради заробітків, Сервантес, який у полоні пошкодив руку, виконував дрібні доручення при дворі короля Філіпа II, працював агентом по закупівлях для іспанського флоту та збирачем податків.
12 грудня 1584 року 37-річний Сервантес одружився на 19-річній дворянці з міста Есківіас Каталіні Паласіос де Саласар, за якою було невелике придане. Наступного року він надрукувува свою першу новелу «Галатея», котра як і наступні його твори цього періоду не користувались попитом. У 1590 році Мігель Сервантес подав прохання в Королівську раду Індій з наміром виїхати до Нової Іспанії в якості бухгалтера порту Картахена. Незважаючи на схвалення його кандидатури, він залишився в Іспанії, знову найнявшись інтендантом на флот і продовжуючи писати.
У 1605 році у Мадриді вийшов друком роман Сервантеса «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі». Написаний як пародія на рицарські роани, він приніс автору славу і визнання, за рік був чотири рази перевиданий та перекладений португальською і французькою, проте не покращив його матеріальних статків. Продовжуючи писати новели, п'єси та вірші, у 1615 році Сервантес опублікував «Другу частину геніального лицаря Дон Кіхот із Ламанчі», створену, щоб дезавуювати підробку, видану рік перед тим анонімним автором під назвою «Дон Кіхот із Авельянеди».
Помер Мігель Сервантес 22 квітня 1616 року у Мадриді у віці 68 років від діабету, що виник в результаті цирозу печінки, так і не розрахувавшись із боргами батьків за його викуп з алжирського полону. Поховали Сервантеса наступного дня у місцевому монастирі ордену Пресвятої Трійці, ченцем якого він став незадовго до смерті. Могила Сервантеса була втрачена у 1673 році під час будівництва церкви на місці старої каплиці і його останки вдалось знайти і перепоховати лише у 2015 році.
У 1617 році майже одночасно в Мадриді, Барселоні, Лісабоні, Валенсія, Памплоні і Парижі був надрукований останній роман Серванеса «Персілес і Зигізмунда», який він вважав своїм найкращим твором. Проте критики і читачі віддали перевагу «Дон Кіхоту з Ламанчі», який належить до кращих творів художньої літератури коли-небудь написаних, перекладений сотнями мов і за накладом поступається лише Біблії.
Через розбіжності у календарях Англії, де діяв Юліанський календар, та Іспанії, де діяв Григоріанський, та іспанською традицією датою смерті вважати дату поховання, вважається, що два визначних письменника світу Мігель Сервантес і Вільям Шекспір померли в один день (хоча насправді з 11-денною різницею) 23 квітня, який з 1996 року за рішенням 28-ї сесії ЮНЕСКО щороку відзначається як Всесвітній день книги та авторського права.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН