Віце-королівство
Нова Іспанія
17 квітня 1535 року король Іспанії Карл Габсбург заснував віце-королівство Нова Іспанія, до якого увійшла території колишньої Імперії ацтеків, Карибські острови, Куба і Філіппіни. Воно проіснувало майже триста років, коли розпалось під час війни за незалежність Мексики.На обкладинці: Герб віце-королівства Нова Іспанія
17185
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Освоєння Карибських островів і регіонів Мезоамерики набуло для іспанської корони вагомого політичного значення в 1521 році, коли Імперія ацтеків була завойована Ернаном Кортесом. Через три роки імператор Священної Римської імперії і король Кастилії Карл V створив Королівську раду Індій на чолі з єпископом Хуаном Гарсією Лоайса, яка була наділена виконавчою, законодавчою та судовою владою в американських і філіппінських колоніях Іспанії.

Для відновлення контролю над завойованими територями, на яких правили конкістадори від імені короля, але без належного нагляду і контролю, 1526 року в Санто-Домінго (нині — острів Гаїті), а наступного — в Пануко (нині — Мексика) були створені Королівські апеляційні суди (Аудієнсії), які поєднували судові і виконавчі функції і чия юрисдикція поширилась на всю Центральну Америку і Мексику. Нуньо де Гусман як глава Першої аудієнсії у Мексиці скористався невдоволенням деяких конкістадорів, котрі звинуватили капітан-генерала Кортеса у несправедливому розподілі земельних володінь, і спочатку конфіскував на користь корони землі прихильників Кортеса, а в кінці року змусив його відплисти до Іспанії для звіту про свою діяльність.

У 1528 році Кортес постав перед судом, був виправданий і з рук короля отримав лицарський орден Сантьяго-де-Компостела та титул маркіза Оахаки, але дозвіл повернутись до Мексики отримав лише в 1530 році, коли після численних скарг з посади був усунутий Нуньо де Гусман. Проте, в супереч його сподіванням Кортес був призначений лише військовим губернатором у підпорядкуванні глави Другої аудієнсії єпископа Себастьяна де Фуенлеаля.
Ернан Кортес, портрет XVIII століття
Ернан Кортес, портрет XVIII століття
Фуенлеаль збудував дорогу з Мехіко до порту Веракрус, активно сприяв місіонерській діяльності серед індіанців, відмінив право іспанців їх закріпачувати, що викликало новий конфлікт із більшістю конкістадорів і Кортесом, зокрема. Це протистояння тривало до 1535 року, коли Карл V прийняв рішення для ослаблення впливу конкістадорів, котрі мали надто багато політичної ваги у своїх володіннях, об'єднати іспанські колонії у Центральній Америці і 17 квітня 1535 року призначив дипломата, військового і політика із 40-річним стажем Антоніо де Мендосу правителем новоствореного віце-королівства Нова Іспанія, куди той прибув у кінці року.
Віце-король Антоніо де Мендоса
Віце-король Антоніо де Мендоса

Ернан Кортес був змушений виїхати із свого маєтку поблизу Мехіко, в 1536 році здійснив експедицію у Каліфорнію та Гондурас, розраховуючи примножити володіння іспанської корони, але, не здобувши ні багатства ні слави, після чергових звинувачень у перевищенні влади у 1541 році був змушений знову виїхати до Іспанії, де й помер у 1547 році, заразившись на дизентерію. У 1538 році Антоніо де Мендоса відправив до Кастилії і губернатора Нової Галіції зі столицею у Гвадалахарі Нуньо де Гусмана, звинуваченого у корупції і зловживанні владою, придушив повстання чорних рабів та індіанців, і зумів обмежити амбіції сподвижника Кортеса губернатора Гондурасу Педро де Альварадо.

За 15 років свого правління Антоніо Мендоса заснував у Мехіко монетний двір, налагодив відправку до Іспанії через порт Веракрус вантажі зі сріблом, постійний транспортний зв'язок із Філіппінами, заснував у Тлателолько імперський коледж для індіанської знаті, розпочав підготовку до створення у Мехіко першого університету, який був відкритий у 1551 році, коли Мендоса вже став правителем віце-королівства Перу.

Віце-королівство Нова Іспанія, яке з часом поширило своє володіння до Панами і Венесуели на Півдні, сучасного американо-канадського кордону на Півночі, Техасу і Флориди на Сході, проіснувало до 1821 року, коли розпалось після 11 років війни за незалежність Мексики, а Куба, Пуерто-Ріко та Філіппіни залишалися під владою Іспанської корони до Іспано-американської війни 1898 року.


НАЙГІРШИЙ РІК В ІСТОРІЇ?
Друк 3
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 20 лютого 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 17 квітня

Остання експедиція Генрі Гудзона

1610
#ЦейДень

Все про 17 квітня

Події, факти, персоналії

Смерть Бенджаміна Франкліна

1790

Десант в бухті Свиней

1961

Диктатура Червоних кхмерів

1975