Активність Ейяф'ятлайокютль розпочалась у 2009 році і до березня наступного року на глибині 7-10 кілометрів було зафіксовано близько тисячі невеликих поштовхів. Починаючи з кінця лютого 2010 року активність почала наростати і вже на 3 березня кількість поштовхів становила до трьох тисяч за добу. Крім того було відмічено підтоплення льодовика в околиці вулкану, що становило загрозу для місцевих жителів, майже 500 з яких було евакуйовано 5 березня.
Виверження вулкану почалось 20 березня. Це привело до розламу льодовика шириною півкілометра на схилі вулкану. Через його інтенсивне танення в кратер вулкану попала тала вода, що привело до вибуху водяної пари в гирлі вулкану і, як наслідок, інтенсифікації виверження. 31 березня з'явилась нова тріщина і до 5 квітня з обох розламів почався вилив магми.
14 квітня почалось виверження з третьої тріщини вулкану — стовп попелу піднімався на висоту до 8 кілометрів. Води від активного танення льодовика затопили жилі райони, автомобільну трасу і викликали руйнування; у південній Ісландії було вперше зафіксовано випадання вулканічного попелу.
15 квітня стовп попелу досягнув висоти 13 кілометрів. Через попадання в стратосферу попіл почав розноситись на великі відстані, чому сприяв антициклон над північчю Атлантики — хмари попелу на висоті 5-6 кілометрів були зафіксовані у Швеції, Данії, Норвегії та Великобританії. Через небезпеку вулканічних часток та попелу для авіапольотів у полудень цього дня припинили свою роботу всі аеропорти Великобританії, а до вечора — Данії. Рейси до північних країн Європи були скасовані з Китаю, Японії та США. При цьому повітряний простір самої Ісландії та її аеропорти залишалися відкритими.
До 17 квітня повністю чи частково закрили повітряні простори більшість європейських країн, в тому числі й Україна. Заручниками аеропортів у всьому світі стали майже 7 мільйонів осіб — заборона польотів торкнулась третини авіакомпаній світу. Після того, як 18 квітня висота викидів з вулкану знизилась до 8 кілометрів, авіасполучення над континентом почало поступово відновлюватись. 21 квітня, після повідомлення про значне зниження сейсмічної активності, Єврокомісія заявила про відновлення авіасполучення над Європою. Однак через гіганську, довжиною близько 2 тисяч кілометрів, хмару попелу, яка все ще рухалась над Європою, затримки авірейсів відбувались до 10 травня.
Активність Ейяф'ятлайокютль, супроводжувана викидами попелу, зі слабіючою силою тривала до жовтня 2010 року. Як показали дослідження, за масою та об'ємом викидів, виверження Ейяф'ятлайокютля не було чимось унікальним і ніякого суттєвого впливу на кліматичні умови на Землі не спричинило.
Коментарі
Дивіться також
• Загибель Помпеї, 79
• Виверження вулкану Тамбора, 1815
• Виверження Кракатау, 1883