За договором «Про скасування паспортного митного контролю між країнами Європейського Союзу», підписаним в містечку Шенгені (Люксембург) 14 червня 1985 року, Бельгія, Люксембурґ, Нідерланди, Німеччина та Франція погодилися поступово скасовувати контроль на спільних кордонах і запроваджувати свободу пересування для всіх громадян країн ЄС, які підписали цю угоду, інших держав-членів та громадян третіх країн. Ті ж п’ять країн підписали 19 червня 1990 р. Шенгенську конвенцію, у якій викладено заходи та гарантії щодо запровадження свободи пересування.
Відтоді до числа країн, що підписали Конвенцію, приєдналися Італія (1990), Іспанія та Португалія (1991), Греція (1992), Австрія (1995), Швеція, Фінляндія, Данія, Ісландія та Норвегія (1996). У 2005 році за вступ до Шенгенської зони висловилась Швейцарія (приєдналась у 2008-у). У 2007-у до Шенгенського простору приєднались 9 нових держав-членів ЄС, що вступили в Союз 2004 року.
15 березня 2006 року прийнято Шенгенський кодекс про кордони, що змінював Шенгенську конвенцію.
Станом на 2009 рік угода діяла в 25 країнах: Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Ісландії, Італії, Греції, Люксембурзі, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Іспанії, Швеції, Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Словаччині, Словенії, Угорщині, Чехії, Швейцарії. Ірландія та Великобританія приєднались до угоди на обмежених умовах. З 1 січня 2014 року до Шенгенського договору приєднались Болгарія та Румунія.
Коментарі
Дивіться також
• Створення Європейського Союзу, 1992
• Введення євро, 1999
• Надання Євросоюзом безвізу для України, 2017