Елвіс Преслі народився 8 січня 1935 року у двокімнатному будинку-вагончику, власноруч збудованому його батьком на околиці містечка Тупело, штат Міссісіпі. Преслі-старший постійної роботи не мав, перебивався випадковими заробітками маляра, водія чи різнороба. У 1938 році він отримав вісім місяців тюрми за підробку чека, тож родина втратила і дім і годувальника — довелось переїхати до родичів і жити на державну допомогу чи підробіток матері Елвіса, яка час від часу сиділа з чужими дітьми, обшивала знайомих, а у геть скрутні часи влаштовувалась офіціанткою.
Зі злиднів вибитись не вдавалось, та й ніхто до для цього не докладав особливих зусиль — батько став випивати, мати подалась у релігію, старанно відвідуючи місцеву церкву п'ятидесятників. Елвіс посередньо вчився у місцевій школі, виказуючи інтерес лише до співу, й після участі у ярмарковому конкурсі, хоч і не дуже для нього вдалому, на свій одинадцятий день народження отримав у подарунок гітару. Перші уроки гри на ній йому дали материні брати і парох місцевої громади, на чому, власне, навчання музиці Елвіса і закінчилось. Він намагався на слух копіювати почуте, в основному, пісні у стилі хілбілі, за що однокласники дражнили його селюком, тим не менш став у якомусь сенсі знаменитим і в дванадцять років виступив на місцевому радіо.
У листопаді 1948 року родина Преслі переїхала до Мемфіса, штат Теннессі, де кочувала з пасіону в пансіон, доки не отримала від держави двокімнатну квартиру у т. зв. дотаційному житловому комплексі. Через два роки Елвісу пощастило познайомитись із трохи старшим за себе сусідом, під опікою якого він став систематично займатись грою на гітарі і разом з яким та ще двома його приятелями вряди-годи виступати просто у дворах свого бідняцького району. Не маючи дома навіть простецького програвача, Преслі більшу частину часу проводив у магазинах звукозапису, де були кабінки для прослуховування платівок, регулярно ходив на виступи хорів місцевих громад євангелістів та блюзових виконавців.
Сором'язливий від природи, Елвіс відростив бакенбарди, став ваксувати хвацько зачісане волося. Вже у випускному класі, назбиравши гроші вечірніми підробітками білетером, він приодягнувся у модному бутіку братів Ланскі, на вітрини якого заглядався кілька років. У школі Елвіса вважали дивакуватим, кепкували з нового іміджу. Його хист співака так ніхто й не визнав, ні однокласники, ні вчитель музики, котрий, як і свого часу його колега в Тупело, сказав, що у Преслі до співу нема жодних задатків.
Так і не навчившись впевнено триматись на публіці, у квітні 1953 року Елвіс провалився на місцевому талант-шоу. Тим не менш з музикою вирішив не поривати і відразу після завершення школи, 18 липня, прийшов зареєструватись у місцевій звукозаписуючій компанії Sun Records в надії, що на нього зверне увагу її власник Сем Філліпс. Вказавши в анкеті «Звучу як ніхто» і «Співаю все», він за 3,98 долара записав «сингл» з двома каверами на популярні у 1940-х пісні у стилі кантрі, який згодом, коли Преслі вже став знаменитим, легенда назвала запізнілим подарунком матері до дня народження. Його запис ні на кого з присутніх не справив враження, лише рецепціоністка Маріон Кейскер лишила у журналі реєстрації коментар про Преслі: «Добре співає балади. Вартий уваги».
5 січня 1954 року Елвіс удруге прийшов у студію Sun Records, де записав ще один «сингл». І знову безрезультатно. Довелось влаштуватись водієм вантажівки.
Все ж надії розпочати кар'єру музиканта Преслі не втрачав і пройшов прослуховування у двох групах. Але все намарно. «Не кидай крутити руль, ним ти більше заробиш, ніж співом», — прокоментував виступ Преслі на кастингу не набагато старший за нього, але вже відомий виконавець у стилі рокабілі Едді Бонд.
Однак десь через півроку Елвісу пощастило — якось знічев'я проглядаючи робочий журнал, Сем Філліпс натрапив на коментар своєї асистентки. Він саме захопився блюзом, записав Бі Бі Кінга, Айка Тернера і Джуніора Паркера й шукав виконавця, який би поєднав блюз із бугі-вугі: «Якщо я знайду білого, який матиме негритянське звучання і негритянські емоції, то зароблю мільярди». Тож Філліпс запросив Преслі прийти і заспівати під гітару все, що той забажає. Вражений його незвичним звучанням, він вирішив зробити пробний запис Елвіса у супроводі невеликої групи музикантів. Вони зібрались 5 липня, але за весь день нічого путнього їм не вдалось. Лише надвечір, коли всі почали збиратись додому, Преслі під свою дитячу гітару у прискореному темпі, наче пародіюючи, почав співати блюзовий хіт 1946 року «That's All Right Mama» Артура Крудапа і дивно вихиляючи ногами, носитись по студії. Музиканти підхопили, на шум повернувся Філліпс — це було саме те, що він шукав. Він попросив усіх зосередитись і повторитеи щойно почуте під запис.
Через два дні запущена в ефір по місцевому радіо пісня, зібрала шквал дзвінків від слухачів, які хотіли дізнатись ім'я виконавця. Знаючи про час прем'єри, Преслі пішов у кіно — підвели нерви і згадка про числені і ще не такі давні провали. Того дня діджею довелось крутити «Все в порядку, мамо» 14 разів — такого місцеве радіо ще не знало.
За кілька днів у такому ж форматі живого звучання під дві гітари і контрабас була записана «Blue Moon of Kentucky» у стилі блюграс, і 19 липня 1954 року перший професійний сингл Елвіса Преслі надійшов у продаж. Він був розкуплений у кількості 20 тисяч примірників — малувато для загальнонаціонального чарту, але у Мемфісі піднявся на четверту сходинку рейтингів. 30 липня тріо у складі Елвіс Преслі, Скотт Мур і Білл Блек вперше виступило разом у літньому парку Левітт-Шелл. Преслі перехвилювався, ноги тряслись коли він відходив від мікрофона, широкі штанини підкреслювали його дивні судомні рухи, але присутня публіка шаленіла, вважаючи, що все це частина шоу.
Восени Елвіс Преслі вже був знаменитим. Його запрошували співати на ефіри ведучих радіопрограм. У квартета — до групи приєднався ще й ударник Домінік Фонтана, з'явився власний менеджер, який влаштував його перше турне по Техасу і Арканзасу, в яке Преслі поїхав вже з пристойною гітарою, нарешті розпрощавшись зі своїм дитячим восьмидоларовим інструментом, і на своєму першому «Кадиллаку». Наступного року він став з'являтись на телебаченні й за рік перетворився на справжню зірку південних штатів. Це привернуло увагу відомого імпресаріо, знаного як полковник Том Паркер, який влаштував Елвісу всеамериканське турне на розігріві у Хенка Сноу, зірки №1 у стилі кантрі, а у жовтні 1955 року — кілька виступів з Біллом Хейлі, хіт якого «Rock Around the Clock» відкрив еру рок-н-ролу.
21 листопада за безпрецедентні 40 тисяч доларів Сем Філліпс продав контракт з Елвісом транснаціональній корпорації RCA Victor, для якої 10 січня 1956 року Преслі записав першу спеціально для нього створену пісню «Heartbreak Hotel».
Сингл, що вийшов 27 січня, на сім тижнів захопив лідерство у чарті «Billboard Top 100» і відкрив Елвісу шлях на загальнонаціональне телебачення. Закріпив успіх вихід 23 березня 1956 року його першого студійного альбому, названого скромно і без претензій — «Elvis Presley». Він на десять тижнів закріпився у лідерах чартів, ставши першим рок-н-рольним альбомом, який піднявся на перше місце у рейтингу «Billboard Top Pop Albums», і першим у цьому жанрі з проданих тиражем понад мільйон примірників.
Довершив феноменально успішний для Преслі 1956 рік альбом «Elvis», що вийшов 19 жовтня. Його чотиритижневе лідерство у чартах дозволило встановити черговий рекорд — вперше в індустрії звукозапису два альбоми одного виконавця стали лідерами протягом одного року.
Через місяць, 15 листопада, у прокат вийшов художній фільм «Люби мене ніжно», перший за участю Елвіса Преслі, — заради нього змінили назву стрічки на один з його хітів, що саме був на слуху, і поза сценарієм додали чотири музичних номери за його участю. Це забезпечило хороші касові збори, попри вкрай негативну оцінку професійними критиками кінострічки загалом.
«Рік вторгнення Елвіса Преслі», як писала про його феномен преса, перетворив 21-літнього мільйонера на поп-ідола по обидва боки Атлантики: обличчя Преслі повсюдно посміхалось з плакатів, з його появою навіть найрейтинговіші програми ТБ били власні рекорди серед глядацької аудиторії, його іменем стали називати дітей і домашніх улюбленців, поліція і охорона не могли стримати фанатів на його концертах, прихильниці шматували його одяг і з чергової машини носовичками збирали пил на пам'ять, а подарувати матері рожевий «Кадидак», «як це зробив Елвіс», стало мемом і символом успіху людей, що вибились із самих низів.
Коментарі
Дивіться також
• Дебют «Rolling Stones», 1962
• Дебют «Deep Purple», 1968
• Перший сольний диск Пола Маккартні, 1970
• Дебют групи «Queen», 1973
• Перший сингл «Sex Pistols», 1976
• Помер Елвіс Преслі, 1977