У першій половині XIX століття Італія була економічно відсталою і політично роздробленою аграрною країною, обтяженою безліччю феодальних пережитків. На Апеннінському півострові існувало декілька незалежних італійських держав, а північно-східна його частина знаходилася під владою Габсбурзької Австрійської імперії.
В особливому становищі перебувала лише п'ємонтська держава Савойському дому, що склалася з кількох феодів — острова Сардинія, князівства П'ємонт, герцогства Аоста і Монферрат, графства Ніцца, герцогства Савойя і Генуя. В 1831 році її очолив Карл Альберт, який провів важливі реформи державного устрою, а після французької Лютневої революції 1848 року, яка перекинулась і на Італію, скасував абсолютну монархію і 4 березня 1848 року затвердив нову ліберальну і демократичну конституцію.
Цього ж року в північній Італії розпочались антиавстрійські виступи під гаслом об'єднання всіх італійських держав навколо П'ємонту на чолі з Карлом Альбертом. 26 березня сардинські війська під безпосереднім командуванням короля вступили в австрійські володіння, здобули кілька перемог, проте у серпні були розбиті і Австрія змусила Сардинське королівство (П'ємонт) підписати принизливе перемир'я. Розчарований поразкою, в 1849 році Карл Альберт Савойський зрікся престолу на користь свого сина Віктора Еммануїла і залишив Італію.
Незважаючи на тиск Австрії, Віктор Еммануїл зберіг конституційний устрій Сардинії (єдиної із усіх в Італії) і в наступні роки зміцнив його значною мірою завдяки діяльності глави помірних лібералів П'ємонту прем'єр-міністра графа Камілло Кавура. В 1858 році Кавур на прохання короля домігся згоди французького імператора Наполеона III оголосити війну Австрії — при цьому Віктор Еммануїл погодився віддати Франції Савойю і Ніццу в обмін на Венецію і Ломбардію, які планувалось відвоювати у Відня.
Монархією Італія залишалась до 12 червня 1946 року, коли в результаті референдуму більшість населення країни висловилась за республіканський устрій і всі члени Савойської династії чоловічої статі за особливим законом були вигнані з країни.
Коментарі
Дивіться також
• Республіка Сан-Марино, 301
• Падіння Західної Римської імперії, 476
• Створення Сардинського королівства, 1324
• Ліквідація Венеціанської республіки, 1797
• «Похід тисячі», 1860
• Проголошення Австро-Угорської імперії, 1867
• «Ватиканський бранець», 1870
• Німецька імперія, 1871
• Латеранські угоди, 1929
• Перша Італійська Республіка, 1946