Виходець із соціальних низів, який почав воєнну кар'єру простим солдатом, Гай Аврелій Валерій Діоклетіан став імператором Риму восени 284 року, коли країна переживала численні конфлікти на всіх своїх кордонах. Не вважаючи себе достатньо досвідченим полководцем, він відчував необхідність у надійній людині, якій міг довірити воєнні проблеми імперії, і за відсутності братів і синів зупинив свій вибір на землякові та однополчанину Максиміані, який зіграв не останню роль під час проголошення Діоклетіана імператором.
У 285 році погано освічений, проте від природи дієвий і відповідальний Максиміан, був проголошений співправителем з титулом цезар, усиновлений Діоклетіаном і направлений в Галлію для придушення повстання місцевої бідноти і протистояння нападам герулів, які, переправившись через Рейн, розоряли провінцію. Тим часом Діоклетіан зосередився на проблемах Сходу, де вів успішні війни із сарматами вздовж кордону імперії по Дунаю.
У 286 році Максиміан отримав титул августа, зрівнявшись статусом із Діоклетіаном, проте для демонстрації своєї підлеглості взяв преномен Геркулій (Геркулес), в той час як Діоклетіан — Йовій (Зевс). Юридично залишаючись єдиною, Римська імперія була розділена надвоє — у кожного августа була своя армія, адміністрація і столиця — резиденція Діоклетіана знаходилась в Нікомедії (нині — Ізміт, Туреччина), а Максиміана — в Медіолані (нині — Мілан), де в 291 році було прийняте спільне рішення призначити собі по заступнику з титулом цезаря, на яких мали бути покладені воєнні справи.
1 березня 293 року Діоклетіан призначив префекта Констанція Хлора цезарем при імператорі Максиміані Геркулії, а воєнначальника Галерія — своїм цезарем. Попередньо Діоклетіан усиновив його, наділив преномном Йовій і видав за нього заміж свою дочку Валерію. Як співправитель Галерій отримав в управління балканські провінції Іллірію, Паннонію, Македонію, Грецію та Кріт. Для закріплення свого нового положення Констанцій Хлор, який став управляти Галлією та Британією, розлучившись з дружиною, женився на прийомній дочці Максиміана Феодорі.
Рим, залишаючись номінальною столицею імперії, почав втрачати своє політичне значення — чотири тетрарха базувались кожен у своєму регіоні: крім Нікомедії та Медіолану, стратегічного значення набули засноване Октавіаном Августом місто Августа Треверорум (нині — Трір), де свою резиденцію спорудив Констанцій Хлор, і Сірмій (нині — Сремска Мітровіца в Сербії), звідки балкансько-дунайською префектурою Іллірія управляв Галерій.
1 травня 305 року, рівно через двадцять років, як і було задумано Діоклетіаном, він і Максиміан, кожен в своїй столиці, урочисто відмовились від влади і проголосили августами Констанція Хлора і Галерія, відповідно. По смерті Хлора його син від першої дружини Костянтин (майбутній Костянтин Великий) був проголошений цезарем і в 306 році разом із сином Максиміана підняв повстання, яке стало початком громадянської війни, що завершилась 18 версеня 324 року проголошенням Костянтина августом і єдиним правителем Римської імперії.
Проте вже через 13 років діти Костянтина Великого Констант, Констанцій і Костянтин ІІ розділили імперію натроє, що привело до чергової громадянської війни. Єдність імперії на кілька місяців вдалось відновити Феодосію Великому, який незадовго до свої смерті в 395 році остаточно поділив її між своїми синами.
Коментарі
Дивіться також
• Щасливий диктатор Луцій Корнелій Сулла, 82 до н. е.
• Юлій Цезар — пожитттєвий диктатор, 44 до н. е.
• Октавіан Август — перший імператор Риму, 27 до н. е.
• Рік чотирьох імператорів, 69
• Галльська імперія, 260
• Велике гоніння на християн, 303
• Феодосій Флавій — імператор Сходу, 379
• Падіння Західної Римської імперії, 476
• Падіння Візантійської імперії, 1453