Після розпаду в 1606 році Кальмарської унії, що об'єднувала Швецію і Норвегію в єдину державу під зверхністю Данії, Швеція вступила у Тридцятилітню війну на боці німецьких протестантів, завдяки перемозі в якій поширила свій вплив не лише на північ Балтійського моря, але й на завойовані нею німецькі Східну Померанію, герцогства Бремен і Вердер. Наступні успішні війни дали можливість Швеції завоювати Фінляндію, Естляндію, Ліфляндію, Інгерманландію, взявши під повний контроль все Балтійське узбережжя.
З приходом до влади Петра I в Московському царстві були проведені реформи в галузі державного управління і промисловості, створені регулярні армія і флот, що дало можливість розпочати підготовку до війни зі Швецією за вихід до Балтійського моря. У 1698 році з цього приводу в Раві-Руській відбулись таємні переговори між Петром I та саконським курфюстом і польським королем Августом II Сильним, які завершились підписанням 21 листопада 1699 року Преображенського союзного договору. За два місяці перед цим, 14 вересня, у Дрездені антишведський договір підписали Саксонія і король Данії та Норвегії Фредерік IV, який щойно зійшов на престол.
Першим проти Швеції виступив Август Сильний, який зобов'язувався повернути Речі Посполитій Ліфляндію у разі його обрання польським королем — 21 лютого 1700 року він почав облогу Риги, столиці Ліфляндії. Після цього в березні на союзне Щвеції герцоство Гольштейн-Готорпське напав Фредерік IV.
Незважаючи на значну чисельність польсько-саксонського війська, воно не мало достатньо артилерії і, не наважившись на прямий штурм, відступило від Риги в травні 1700 року, коли з різних місць Ліфляндії на допомогу Ризі вирушили шведські війська Карла XII. У серпні зазнала поразки Данія, коли шведсько-голландсько-англійська ескадра обстріляла Копенгаген, а шведський десант висадився за 5 кілометрів від датської столиці.
Не знаючи про вихід Данії з війни, 30 серпня 1700 року Петро I оголосив Швеції війну і 25 жовтня взяв в облогу Нарву, найбільшу шведську фортецю в Інгерманландії, проте 30 листопада зазнав нищівної поразки, втративши дві третини свого війська. Битва під Нарвою стала першою з великих битв Північної війни, яка закінчилась у 1721 році поразкою Швеції, початком занепаду Польщі і перетворення Росії на імперію.
Коментарі
Дивіться також
• Тридцятирічна війна, 1618
• Нідерландська революція, 1648
• «Шведський потоп», 1655
• Сходження на престол Петра I, 1682
• Битва під Нарвою, 1700
• Полтавська битва, 1709
• Петро I — перший імператор Росії, 1721
• Смерть Августа Сильного, 1733