Успіх операції означав вільний прохід до Парижу і капітуляцію Франції. Битва, пізніше названа "м'ясорубкою", і в якій з обох боків пораненими і загиблими було втрачено близько мільйона людей, тривали до грудня, але так і не змінили хід війни у Західній Європі.
Захопивши добре укріплений Верден, німецьке командування здійснило спробу позбавити французьку армію тилу, відкрити шлях на Париж і змусити супротивника задіяти у боях стільки частин, щоб з'явилась можливість наступу на інших ділянках Західного фронту.
На початку операції, коли чисельна перевага німців складала 5 до 1, успіх супроводжував німецький наступ — до 25 лютого французи втратили практично всі свої форти. Для порятунку ситуації французьке командування по єдиному шосе, що повязувало Верден з тилом, на 6000 автомобілях почало перекидати війська з інших ділянок фронту. З 27 лютого по 6 березня на автомашинах до Верден було доставлено близько 190 тисяч солдатів і 25 тисяч тон вантажів. Наступ німців було зупинено практично півтораразовою перевагою в живій силі. Після інтенсивних затяжних боїв до травня німецькі війська просунулись лише на 6-7 кілометрів, а до кінця червня — ще на один кілометр. Битва перейшла у фазу затяжного протистояння без яких би то не було успіхів з обох боків.
Брусиловський прорив на Східному фронті і операція Антанти на ріці Сомма змусили німецькі війська перейти до оборони. 24 грудня французи розпочали контрнаступ і до кінця грудня вийшли на позиції, які вони займали 25 лютого.
Під час Верденської битви було втрачено близько мільйона людей — з боку Німеччини 426 тисяч (143 тисячі убитими), а з боку Франції — 535 тисяч (162 тисячі убитими). Величезна кількість жертв, практична відсутність тактичного і стратегічного результату дали підстави історикам назвати Верденську битву однією з найбезглуздіших операцій Першої світової війни.
Коментарі
Дивіться також
• Битва на Марні, 1914
• Перша газова атака, 1915
• Брусиловський прорив, 1916
• Битва на Соммі, 1916
• Закінчення Верденcької «м'ясорубки», 1916
• Комп'єнське перемир'я, 1918
• Версальський договір, 1919