У роки Громадянської війни у США виникло чимало громадських ініціатив з надання гуманітарної допомоги постраждалим унаслідок бойових дій. Серед них була і створена у 1861 році Санітарна комісія, підтримана урядом, яка збирала кошти для хворих і поранених солдатів армії Півночі. Через два роки її президент пастор-протестант Генрі Беллоуз висловився за створення приватного клубу, покликаного розвивати «глибоку національну відданість» і «зміцнювати любов і повагу до Союзу [північних штатів]» в умовах, коли керівництво Нью-Йорка і його ірландська громада почали все активніше виступати за примирення з Півднем. За прикладом аналогічних організацій у Чикаго та Філадельфії, Юніоністська ліга Нью-Йорка об'єднала заможних людей і підтримувала заходи федерального уряду, — фінансувала ту ж Санітарну комісію, викуповувала державні військові облігації, була серед основних донорів об'єднання добровольчих полків вільних чорношкірих громадян у структуровані армійські підрозділи Півночі і спосором Республіканської партії.
У повоєнний час члени Юніоністської ліги розширили коло ініціатив, серед яких була й ідея створення у Нью-Йорку міського художнього музею. Її гаряче підтрималипрезидент Центральної залізниці Нью-Джерсі, мандрівник і колекціонер живопису Джон Джонстон, книговидавець Джордж Путнем, юристи Джозеф Чоейт і Ендрю Грін, художник Джон Кенсетт і архітектор Річард Хант, які й увійшли до організаційного комітету зі створення музею. 13 квітня 1870 року легістратура (двопалатний парламент) штату Нью-Йорк видав акт про реєстрацію «в зазначеному місті музею і бібліотеки мистецтв для заохочення і розвитку вивчення образотворчого мистецтва,.. поширення загальних знань про споріднені предмети і з цією метою забезпечення народного навчання і відпочинку». Крім Джонстона, що став президентом музею, до його правління також увійшли художник Істмен Джонсон, підприємець і банкір Говард Поттер та військовий і археолог-аматор Луїджи Пальма ді Чеснола.
20 лютого 1872 року Міський музей мистецтва, більш відомий за його англійською назвою Метрополітен, відкрив свої двері для перших відвідувачів в орендованій будівлі за адресою П'ята авеню, 681. Його перша експозиція складалась з римського мармурового саркофага, наданого американським послом в Османській імперії Абдо Дебассом, і 174 картин (переважно європейських авторів, серед яких були твори Антоніса ван Дейка, Ніколя Пуссена і Джованні Тьєполо), подарованих Джоном Джонстоном. Наступного року вона поповнилась 38-ма картинами Джона Кенсетта, що заповів їх музею, ще через рік — колекцією кіпрських старожитностей генерала Чеснола. Розширення експозиції змусило Метрополітен переїхати до іншого приватного помешкання на 14-й Західній вулиці. Проте й воно виявилось тимчасовим, і 30 березня 1880 році музей й школа образотворчого мистецтва при ньому відкрились уже у власній будівлі на 5-й авеню, 1000, де він знаходиться і сьогодні.
Маючи репутацію репозитарія творів класичного мистецтва, Метрополітен виявився небайдужим і до новацій й у 1889 році придбав дві картини маловідомого художника-імпресіоніста Едуарда Моне, у 1907 році — кілька робіт іншого француза-бунтаря Огюста Ренуара, у 1910 році — першим з музеїв став власником творів чи не найоригінальнішого представника образотворчого мистецтва початку XX століття Анрі Матісса. Формування однієї з кращих у світі колекцій європейського мистецтва, яка сьогодні налічує понад 2,5 тисячі творів, стало можливим завдяки пожертві залізничного магната Джекоба Роджерса, який по своїй смерті в 1901 році, заповів Метрополітену 8 млн доларів для придбання «дійсно рідкісних і високохудожніх витворів мистецтва». Ці ж кошти дали можливість у 1924 році відкрити окремий відділ для презентації американського мистецтва. У 1969 році Метрополітен поповнився майже трьома тисячами мистецьких творів з «однієї з найекстраординарніших приватних колекцій» банкіра Роберта Лемана.
Нині на 190 тисячах м2 будівлі на 5-й авеню, що з 1986 року відзначена як Національна історична пам'ятка США, і у двох нью-йоркських філіалах музей Метрополітен лише в рамках постійної колекції демонструє понад два мільйони творів, розділених на 17 тематичних відділів, і станом на 2016 рік є третім найвідвідуванішим музеєм мистецтв у світі і п'ятим — серед усіх музеїв світу.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН