За підписаним у 1774 році Кючук-Кайнарджийським мирним договором, що завершив Російсько-турецьку війну, Кримське ханство отримало незалежність від Османської імперії і в 1783 році було анексоване Російською імперією, до якої увійшло як частина Таврійської області зі столицею у місті Карасубазар, а з 1784-го — у Сімферополі. У 1802 році вона стала частиною новоствореної Таврійської губернії.
Після розгрому Російської Армії уряду Півдня Росії генерала Петра Врангеля восени 1920 року постало питання про статус Криму, який у свій попередній «радянський» період (навесні 1919 року) по «партійній лінії» певний час підпорядковувався ЦК КП(б)У. Хоча після відповідної вказівки Кремля 12 листопада 1920 року ЦК КП(б)У визнав, що Крим перебуває за межами його компетенції, однак вже 29 листопада новостворений Кримський раднаргосп було підпорядковано українським господарчим органам. 31 грудня 1920 року, тобто через три дні після юридичного визнання Росією незалежності УСРР, Вища рада народного господарства (ВРНГ) РСФРР підпорядкувала Кримський раднаргосп напряму собі.
У січні 1921 року остаточно ствердилася думка про те, що Крим буде підпорядковано Москві напряму, що зрештою і вилилося у рішення Всеросійського ЦВК та РНК РСФРР від 18 жовтня 1921 року про створення Автономної Кримської Соціалістичної Радянської Республіки, перейменованої після прийняття нової конституції автономії 5 травня 1929 року на Кримську АРСР.
З початком Німецько-радянської війни у 1941-42 роках з Криму було депортовано близько 70 тисяч німців та італійців, а після його звільнення від німецьких та румунських військ у 1944 році — все кримськотатарське, вірменське, болгарське та грецьке населення. 30 червня 1945 року указом президії Верховної Ради СРСР замість автономії була створена Кримська область у складі РРФСР, а 29 жовтня 1948 року Севастополь був виділений в самостійний адміністративно-господарський центр як місто республіканського підпорядкування. Цим же указом в Криму були перейменовані 90% населених пунктів, які мали кримськотатарське, німецьке, грецьке та вірменське походження.
В результаті війни, окупації і депортацій населення Криму зменшилося втричі і у повоєнний час стало заселятись вихідцями з України та Росії. Проте нестача робочих рук привела до складної економічної ситуації на півострові, який тривалий час не міг подолати повоєнну розруху. Відсутність належного транспортного сполучення з Росією, достатнього забезпечення прісною водою та електроенергією, підштовхнули керівництво СРСР до передачі Кримської області до складу Української РСР, де планувалось зведення Каховського водосховища на Дніпрі та будівнцтво Північнокримського водоканалу, що видавалось більш раціональним фінансувати і здійснювати в рамках однієї союзної республіки.
25 січня 1954 року на засіданні президії ЦК КПРС під головуванням Георгія Маленкова було затверджено проект указу президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до УРСР. Для його реалізації 5 лютого Рада Міністрів РРФСР прийняла рішення про доцільність передачі області до складу України і рекомендувала президії Верховної Ради РРФСР звернутись із відповідним клопотанням до Президії Верховної Ради СРСР, що й було зроблено того ж дня.
Через тиждень, 13 лютого, президія Верховної Ради Української РСР на підставі відповідного наміру президії ВР РРФСР постановила звернутись до президії Верховної Ради Радянського Союзу з проханням передати Кримську область Україні.
19 лютого 1954 року президія Верховної Ради СРСР видала указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР», що, спираючись на «спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські та культурні зв'язки між Кримською областю та Українською РСР» затвердив відповідні рішення президій Верховних Рад РРФСР і Української РСР.
9 березня відповідний указ було опубліковано в «Ведомостях Верховного Совета СССР» № 4(798).
26 квітня ВР СРСР прийняла закони «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР» і «Про затвердження указів Президії Верховної Ради СРСР», якими постановила затвердити відповідні зміни в конституції СРСР, виключивши Кримську область з конституційного переліку адміністративних одиниць РРФСР і включити її до переліку адміністративних одиниць Української РСР.
Всі відповідні укази і закони, прийняті 19 лютого і 26 квітня 1954 року ВР СРСР, були підписані головою її президії Климентом Ворошиловим.
12 травня 1954 року закон «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР», опублікований у «Відомостях Верховної Ради СРСР» № 10 (804), набрав чинності.
Законом УРСР від 17 червня 1954 року було постановлено «у зв'язку з передачею Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР» внести відповідні зміни до ст. 18 Конституції УРСР: «Українська Радянська Соціалістична Республіка складається з областей: Вінницької, Волинської, Ворошиловградської, Дніпропетровської, Дрогобицької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Кримської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сталінської, Станіславської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської».
3 березня 1955 року указом президії ВР УРСР з Кримської до Херсонської області була передана північна частина Арабатської стрілки (Стрілковська і Щасливцевська сільські ради Джанкойського району стали частиною Генічеського району).
Кримська область входила до складу УРСР до 12 лютого 1991 року, коли за результатами референдуму була перетворена в Кримську АРСР, про що 19 червня відповідні зміни були внесені до конституції Української РСР у редакції 1978 року, в якій Севастополь було вперше вказано як місто республіканського підпорядкування УРСР. З набуттям Україною незалежності назва автономії була змінена на Автономну Республіку Крим.
У 2014 році з початком Російсько-української війни Севастополь та АР Крим були анексовані Російською Федерацією.
Коментарі
Дивіться також
• Молдавська автономія в складі УРСР, 1924
• Входження Буковини та Бесарабії до складу УСРР, 1939
• Західна Україна увійшла до складу УРСР, 1939
• Депортація кримських татар, 1944
• Входження Закарпаття до складу УРСР, 1945
• Відновлення Кримської автономії, 1991
• Конфлікт на острові Тузла, 2003
• Російська анексія Криму, 2014