На конференцію в Ялті, що тривала з 4 по 11 лютого в Лівадіївському палаці, Рузвельт, Черчілль і Сталін прибули кожен зі своїм списком запланованих для обговорення проблем. Радянський Союз цікавило перш за все питання отримання економічної допомоги для відновлення народного господарства і визнання Штатами і Великобританією Східної Європи зоною інтересів СРСР; Черчілль турбувався збереженням колоній Великої Британії і повоєнним статусом Німеччини, а Рузвельт домагався підтримки ініціативи заснування Організації Об'єднаних Націй і отримання згоди СРСР вступити у війну з Японією після перемоги над Німеччиною.
Учасники зустрічі узгодили воєнні плани якнайшвидшого розгрому нацистської Німеччини, визначили відношення до Німеччини після її капітуляції і намітили основні принципи післявоєнної організації миру. Було вирішено, що після розгрому німецьких збройних сил війська кожної з країн окупують певну зону Німеччини і створять спільну адміністрацію союзників у Німеччині, яка мала бути перетворена на демілітаризовану, демократичну державу; нацистські злочинці мають бути покарані, нацистські закони — відмінені, а нацистська партія — заборонена. Через 90 днів після капітуляції Німеччини Радянський Союз зобов'язався оголосити війну Японії.
На конференції було також досягнуто домовленість про створення Організація Обєднаних Націй, в яку, попри бажання Сталіна, вступлять не 16 радянських республік, а СРСР в цілому, а також Білорусія та Україна, і прийнято "Декларацію про звільнену Європу".
В питанні про Польщу, на той час вже окуповану Радянською армією, єдине, чого домоглись США та Британія, так це обіцянки Сталіна включити до тимчасового уряду представників "різних антифашистських сил"; польсько-радянський кордон встановлювався по лінії Керзона.
Ялтинська конфереція створила ілюзію більшого взаєморозуміння між трьома країнами, ніж було насправді, особливо враховуючи невиконання Радянським Союзом обіцянок щодо польського уряду, як і насадження силою в окупованих східноєвропейських державах прокомуністичних адміністрацій. Це стало причиною виникнення напруженості між Сходом і Заходом, яке із винайденям ядерної зброї лише посилилось і протягом наступних майже п'ятдесяти років переросло у відкрите протистояння.
Коментарі
Дивіться також
• Німецько-радянська війна, 1941
• Таємна конференція у Касабланці, 1943
• «День Д», 1944
• Капітуляція Німеччини, 1945
• Потсдамська конференція, 1945
• Капітуляція Японії, 1945
• Паризький мирний договір, 1947