В 1898 році 36-річний каменяр Томас Куллінан випадково знайшов у струмку поблизу свого дому в провінції Хаутенг неподалік від Преторії алмаз і, незважаючи на те, що місцевість, де він проживав, лежала далеко від відомих алмазних родовищ, придбав навколишню землю, на якій у 1902 році відкрив копальню «Прем'єр». Через три роки безрезультатних пошуків, 26 січня 1905 року роки шахтар Томас Іван Пауелл виявив на глибині 6 метрів під землею вкраплений в породу алмаз, який він добув і підняв на поверхню.
Як показав аналіз, проведений відомим британським хіміком Вільямом Круксом, камінь мав вагу 621,2 грами (3106 карат), розміри 9,8 см х 5,7 см х 6,7 см, відзначався надзвичайною чистотою, хоча мав углибині чорну точку, яка свідчила про наявність внутрішніх деформацій. Із-за того, що алмаз мав одну гладку грань, було вирішено, що він є осколком більшого каменю, проте пошуки його виявились марними.
Із-за внутрішнього дефекту було вирішено розрізати камінь і в 1908 році цю роботу виконав голландський ювелір Йозеф Ашер, який свого часу займався огранкою знаменитого алмазу «Ексельсіор» (до «Кулінан» був найбільшим алмазом у світі). Він розділив алмаз на 9 великих і 96 дрібних частин, два найбільші з яких прикрасили скіпетр («Велика зірка Африки», 530,2 карата) і корону («Друга зірка Африки», 317,4 карата) Британської імперії. Решта каменів в 1910 році Асскер продав уряду Південно-Африканського Союзу, а той подарував їх Марії Текській, дружині нового короля Британії Георга V.
31 травня 1910 року, в день проголошення Південно-Африканського Союзу, Томас Куллінан був посвячений у лицарі на знак визнання його внеску в промисловий розвиток Південної Африки.
«Велика зірка Африки» й досі є найбільшим полірованим білим діамантом у світі і до 1985 року тримав першість серед діамантів будь-якого кольору, допоки його на 15,37 карат (3,07 г) не перевершив «Золотий ювілей», знайдений також в копальні «Прем'єр» і вирізаний із великого коричневого алмазу вагою 755,5 карата (151 г).