В 661 році, по смерті халіфа Алі ібн Абу Таліба, намісник Сирії та Палестини Муавія ібн Абу Суфьян з роду Омейядів став одноосібним правителем Арабського халіфату. Призначивши своїм спадкоємцем старшого сина, Муавія I перетворив державу з вибірним правлінням в спадкову монархію зі столицею в Дамаску, до складу якої входили Мала Азія, Північна Африка, Піренейський півострів, Бухара, Самарканд та Сінд (Пакистан).
Прибічники Таліба з часом утворили релігійну партію "шиа" (праобраз сучасного шиїзму), центром якої стало місто Куфа, де на початку VIII сформувалась потужна опозиція Омейядам, яких шиїти вважали узурпаторами, які обманом і шантажем позбавили влади останнього з чотирьох праведних халіфів Алі ібн Абу Таліба. У 740-х роках, коли Халіфат Омейядів був ослаблений війнами з Візантією і Хазарським каганатом та численними повстаннями неарабського населення, шиїти зуміли поширити свої погляди у північно-іранській провінції Хорасан, де 15 червня 747 року підняли повстання проти халіфа Марвана II ібн Мухаммада.
Втративши в битві близько 300 членів своєї родини, Марван II був змушений рятуватись втечею в Даммаск, а потім у Єгипет, де був убитий 6 серпня 750 року. Всі його сини також були вбиті, крім Абд ар-Рахмана, який зумів переправитись через Гібралтар, розбити еміра Юсуфа і 15 травня 756 року захопити Кордову, де було засновано Кордовський халіфат, що правив більшою частиною сучасної Іспанії наступні 250 років.
Абуль-Аббас призначив Абу Мусліма намісником Хорасану, проте відмовився передати владу нащадкам Абу Таліба, що привело до громадянської війни, — за чотири роки Абуль-Аббас на прізвисько ас-Саффах ("кривавий") знищив всіх претендентів на верховенство в халіфаті як серед прихильників попередніх правителів, так і серед шиїтів. Після смерті ас-Саффаха в 754 році утвердження Аббасидів продовжив його брат Абу Джафар аль-Мансур, який в 755 році вбив Абу Мусліма, в 762 році придушив повстання шиїтів у Медині і 30 липня 762 року на західному березі річки Тигр заснував нову столицю своєї держави місто Мадина-ель-Мудаввара, відоме сьогодні як Багдад.
Аббасидський халіфат зумів підкорити майже всі території Омейядів (крім Іспанії та Мавретанії) і проіснував до 1258 року, коли був зруйнований Мамлюкський султанатом.
Коментарі
Дивіться також
• Арабський халіфат Омейядів, 661
• Кордовський емірат, 756
• Арабське завоювання Сицилії, 827
• Мамлюкський султанат, 1250
• Королівство Саудівська Аравія, 1932
• Аятола Хомейні — новий лідер Ірану, 1979