Хосні Мубарак прийшов до влади у 1981 році після вбивства Анвара Садата і протягом тридцяти років правив в режимі надзвичайного стану та однопартійної системи, очолюючи Національно-демократичну партію Єгипту. До 2005 року він п'ять разів безальтернативно обирався президентом, переслідуючи будь-які прояви опозиційної діяльності, а з початку 2000-х років почав готувати свого саршого сина стати спадкоємцем президентської посади.
Заворушення у Єгипті почались після перемоги революції в Тунісі і після самоспалення студента перед будівлею парламенту в Каїрі 17 січня 2011 року, стали ширитися великими містами країни, а 25 січня, в день, коли в Єгипті відзначався День поліії, опозиційні сили організували на центральній площі столиці Тахрір 100-тисячний мітинг з вимогою поліпшення економічної ситуації та збільшення політичних свобод. Для його розгону поліція застосувала сльозогінний газ, гумові кулі і грубу силу, що привело до загибелі трьох чоловік.
Наступного дня в Єгипті були заборонені вуличні акції протесту, введена комендантська година, заблокований доступ до соціальних мереж і мобільного зв'язку, що, однак, не зупинило маніфестантів і розгін мітингу біля Палацу Правосуддя в Каїрі закінчився двома смертями та арештами сотень людей. 27 січня, коли про підтримку протестів заявило найбільше опозиційне угрупування «Мусульманське братство», вони стали перманентними і поширилися на міста Суец та Олександрію. Незважаючи на застосування армії, антиурядові протести ставали все більш масовими, і 29 січня Мубарак був змушений відправити у відставку уряд, вперше за останні 30 років призначити віце-президента та заявити про відсутність наміру у вересні 2011 року вчергове переобиратись президентом.
Проте це не зупинило проетстувальників, яких 1 лютого лише на Тахрірі зібралось понад мільйон чоловік. 11 лютого 2011 року віце-президент Омар Сулейман повідомив про відставку Хосні Мубарака і передачу на півроку влади воєнній хунті, яка через два дні зупинила дію конституції і розпустила парламент. 24 травня 2011 року Мубарак постав перед судом за звинуваченням у навмисному вбивстві мирних демонстрантів і 2 червня 2012 рооку був засуджений до довічного ув'язнення.
30 червня цього ж року п'ятим президентом Єгипту був обраний голова Партії свободи і справедливості (колишнє «Мусульманське братство») Мухаммед Мурсі, який через рік був скинутий в результаті військового перевороту і 16 травня 2015 року разом із шістнадцятьма іншими ісламістами засуджений до страти.
Коментарі
Дивіться також
• Замах на Анвара Садата, 1981
• «Бульдозерна революція», 2000
• Революція троянд, 2003
• Помаранчева революція, 2004
• Революція в Тунісі, 2011
• Загибель Муаммара Каддафі, 2011
• Євромайдан, 2013