Через п'ять років після відродження олімпійського руху у Швеції відбулись перші міжнародні змагання з цілого комплексу зимових видів спорту. Вони отримали назву Північних ігор і також проводились кожні чотири роки, однак, участь в них брали лише скандинавські країни. Це внесло деяке сум'яття в організацію Олімпійських ігор — так у 1908 році в програмі літніх змагань, що відбувались в Лондоні, з'явилось фігурне катання, змагання з якого були проведені аж в жовтні, через три місяці після завершення всіх інших турнірів.
У 1911 році МОК запропонував у наступному році провести в Стокгольмі окремі змагання із зимових видів спорту, але Швеція виступила проти, побоюючись знизити популярність Північних ігор. У 1916 році Зимові Олімпійські ігри у Берліні не відбулись через Першу світову війну. В 1920 році на Олімпіаді в Антверпені до програми літніх ігор було додано хокей на льоду. І лише після цього МОК зумів досягти домовленостей із скандинавськими країнами щодо проведення в 1924 році Міжнародного спортивного тижня із зимових видів спорту.
«Міжнародний спортивний тиждень з приводу VIII Олимпіади», як офіційно іменувались змагання, тривали з 25 січня по 5 лютого 1924 року у французькому Шамоні. Майже у всіх дисциплінах домінували скандинави, а Норвегія завоювала 17 медалей і стала чемпіоном у неофіційному командному заліку.
Серед 300 спортсменів було лише 13 жінок, котрі змагались тільки у фігурному катанні.
Героями Шамоні стали норвезький лижник Торлеф Хауг, фінський ковзаняр Клас Тунберг, австрійці Гелен Енгельманн та Альфред Бергер і Герма Планк-Сабо у фігурному катанні; в хокеї незаперечними лідерами стали канадці — закинувши 110 шайб і пропустивши лише три, вони здобули золоті медалі.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Перші Олімпійські ігри сучасності, 1896
• III літні Олімпійські ігри, 1904
• XI Літні Олімпійські ігри в Берліні, 1936
• 50 дивних олімпійських видів спорту (інфографіка)