Центральна Рада була сформована 20 березня 1917 року в Києві з представників українських партій, наукових, громадських та інших організацій і була покликана консолідувати українські суспільно-політичні сили. Більшість в ній отримали українські соціал-демократи та українські есери (соціалісти-революціонери), а її керівником було обрано лідера Товариства українських поступовців 51-літнього професора історії Михайла Грушевського. 19 квітня 1917 року Всеукраїнський національний конгрес, що відбувся у Києві, перетворив Центральну Раду з київської на загальноукраїнську організацію.
23 червня 1917 року Центральна рада прийняла I Універсал, яким оголосила про готовність перебрати на себе державні функції на території України, і перед Тимчасовим урядом у Петрограді поставила вимогу надати їй автономію в рамках федеративної Росії. Досягнуті домовленості були сформульовані у ІІ Універсалі, виголошеному 16 липня 1917 року, а після повалення більшовиками Тимчасового уряду Російської Республіки Центральна Рада 20 листопада 1917 року своїм III-м Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки.
17 грудня 1917 року Центральна Рада отримала урядову телеграму з Петрограда від Троцького, Леніна і Сталіна, в котрій більшовицькі лідери Росії зазначили, що Раднарком "... визнає Українську Народну Республіку, її право цілком відокремитися від Росії... зараз же, без обмеження та безумовно", але водночас висували ультимативні вимоги пропустити більшовицькі війська на Південний фронт для боротьби з Каледіним, не пропускати білогвардійські війська, що рухаються на Дон і Урал та припинити роззброєння радянських військ та Червоної гвардії.
Цей ультиматум, розцінений як втручання у внутрішні справи УНР, був відкинутий з'їздом Рад селянських, робітничих і солдатських депутатів, що відбувся 17-18 грудня в Києві, і Росія для наведення "революційного порядку" кинула проти УНР загони червоноармійців на чолі з Володимиром Антоновим-Овсієнком, Олександром Єгоровим і Михайлом Муравйовим, війська яких діяли під прапором утвореної 25 грудня на пробільшовицькому Всеукраїнському з'їзді рад у Харкові радянської Української Народної Республіки.
У січні 1918 року почався наступ червоних військ на Київ. В цих умовах на засіданні, яке розпочало свою роботу 22 січня 1918 року, Малою Радою Центральної Ради було затверджено IV Універсал, котрий проголошував, що "... однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу...". Універсал доручав урядові завершити переговори з Центральними державами і укласти з ними мир.
Останній Універсал Центральної Ради було оголошено Михайлом Грушевським у ніч на 25 січня, за кілька днів до того, як червоноармійські загони під командуванням лівого російського есера Михайла Муравйова штурмом взяли Київ.
Коментарі
Дивіться також
• ІІ Універсал Центральної Ради, 1917
• Проголошення III Універсалу, 1917
• Перша російсько-українська війна, 1917
• Взяття Києва військами радянської Росії, 1918
• Берестейський мирний договір, 1918
• Незалежність радянської УНР, 1918
• Падіння Центральної Ради, 1918
• Акт злуки, 1919
• Помер Михайло Грушевський, 1934