Виходець із бідної родини з ірландським, шотландським та англійським корінням, Рональд Рейган не проявляв хисту до навчання ні в школі ні в колледжі, по закінченні якого у 1932 році влаштувався на радіо в місті Де-Мойн (штат Айова), де в його обов'язки входило коментування матчів бейсбольної команди «Чикаго Кабс». Перебуваючи з нею у Лос-Анжелесі, в 1937 році Рейган пройшов проби на студії «Warner Brothers» і знявся у численних посередніх фільмах, в основному в стилі «вестерн», де йому доводилось практично завжди грати безкомпромісних неговірких шерифів чи ковбоїв.
У 1942 році Рейган був мобілізований в армію і по закінченні Другої Світової війни продовжив акторську кар'єру, був обраний головою Гільдії акторів і в цій якості брав активну участь у розслідуванні Комітету з антиамериканської діяльності конгресу США в кінці 1940-х і у виявленні симпатиків комуністів серед діячів Голлівуду в 1950-х роках.
Це зробило Рейгана досить відомим, а завдяки роботі на телебаченні в якості ведучого кількох популярних шоу, впізнаваним, що посприяло його політичній кар'єрі, яку він розпочав у 1964 році, змінивши свої симпатії з Демократичної партії, котру він підтримував в епоху «полювання на відьом», на Республіканську. З дитинства набожний, консервативно налаштований і переконаний антикомуніст, противник державного регулювання економіки і державної підтримки «бомжів, які повинні працювати», Рейган двічі підряд вигравав вибори губернатора Каліфорнії і у 1976 році здійснив невдалу спробу стати кандидатом у президенти від Республіканської партії.
Через чотири роки Рональд Рейган переконливо виграв праймеріз, запросив на посаду віце-президента свого найсильнішого конкурента по партії Джорджа Буша-старшого, у парі з яким 4 листопада 1980 року переміг діючого президента Джиммі Картера, котрий виявився нездатним вирішити внутрішні економічні проблеми, вів невдалу зовнішню політику, яка у 1979 році привела до конфронтації з Іраном і захоплення американського посольства в Тегерані.
20 січня 1981 року у Вашингтоні пройшла інавгурація 69-літнього Рональда Рейгана, який став найстарішим обраним президентом США. Маючи давній досвід особистого написання сценаріїв, Рейган виступив із власноруч написаною промовою з лейтмотивом «Під час кризи уряд — не рішення, а і є проблемою, яку потрібно вирішувати», під час виголошення якої Іран звільнив 52 заручника, які півтора роки утримувались в американському посольстві в Тегерані.
Це заклало основи успіху його наступної президентської кампанії, яку Рональд Рейган переконливо виграв у 1984 році, поступившись своєму конкуренту з Демократичної партії Волтеру Мондейлу лише в одному штаті і окрузі Колумбія. По смерті Леоніда Брежнєва і двох його наступиків Рейгану вдалось знайи порозуміння Михайлом Горбачовим і в 1987-у укласти з новим керівництвом СРСР ряд угод по скороченню озброєння, включаючи ядерне, що сприяло завершенню Холодної війни.
Пост президента США Рональд Рейган залишив 20 січня 1989 року, коли Радянський Союз переживав період глибокої економічно-соціальної кризи: через 10 місяців упала Берлінська стіна, а менше, ніж через три роки припинив своє існування і сам СРСР.
Коментарі
Дивіться також
• Інавгурація Франкліна Рузвельта, 1933
• «Голлівудська десятка», 1947
• «Полювання на відьом» Джозефа Маккарті, 1950
• Повстання у Воттсі, 1965
• Маргарет Тетчер — прем'єр-міністр Великобританії, 1979
• Михайло Горбачов — новий Генсек КПРС, 1985
• Помер Рональд Рейган, 2004
• Правила життя Рональда Рейгана
• Інавгурація Барака Обами, 2009