У лютому 1979 року в результаті перемоги Ісламської революції, яка повалила владу шаха Мохаммеда Реза Пехлеві, в Ірані під керівництвом аятоли Хомейні був взятий курс на перетворення країни в ісламську державу, яка була проголошена 1 квітня того ж року.
Висланий свого часу з Ірану за опозиційну діяльність, Хомейні повернувся на батьківщину після тривалої вимушеної еміграції, і 4 листопада 1979 року, в день 15-ї річниці його вислання, близько п'ятисот радикально налаштованих студентів тегеранських вузів штурмом захопили посольство США в Тегерані і взяли в заручники 66 його працівників.
Через два тижні аятола Хомейні розпорядився звільнити заручників-неамериканців, всіх жінок і американців, представників нацменшин, як таких, що пригноблюються урядом США. Наступні переговори дипломатичними каналами по звільненню решти 53-х чоловік не принесли успіху і президент Джимі Картер санкціонував військову операцію по їх звільненню, яка із-за непрофесіоналізму військових і поганої підготовки 24 квітня 1980 року закінчилась повним провалом. Це фатальним чином відобразилось на політичній кар'єрі Картера, який наступного року програв президентські вибори Рональду Рейгану.
Один із заручників, віце-консул Річард Квін, був звільнений 11 липня 1980 року після діагностування серйозного захворювання, а ще шість працівників уникли захоплення завдяки допомозі працівників канадського посольства, які майже рік переховували їх у себе в домівках, а потім з фіктивними канадськими паспортами і підробленими ЦРУ іранськими візами під виглядом голлівудської знімальної групи 27 січня 1980 року допомогли вилетіти їм до Швейцарії.
Свою безкомпромісну позицію Іран не змінив навіть після смерті Мохаммеда Реза Пехлеві 27 липня 1980 року і лише з початком Ірано-іракської війн був змушений погодитися на переговори із-за торгових санкцій, накладених на Іран, і замороження його банківських активів за кордоном.
19 січня 1981 року за посередництва Алжиру і Великобританії були підписані Алжирські угоди, за якими 20 січня, через кілька хвилин після вступу Рональна Рейгана на посаду президента США, Іран в обмін на розмороження 8 мільярдів доларів в банках США, зняття санкцій і погодившись виплатити свій державний борг США, звільнив 52-х американських заручників, утримуваних в американському посольстві протягом 444-х днів, які того ж дня вилетіли до Німеччини.