Сестри Марія і Єлизавета, обидві дочки Генріха VIII, але від різних шлюбів, перебували в напружених стосунках під час п'ятирічного правління Марії I. Фанатична католичка, одружена з Філіпом II Іспанським, Марія знищила завоювання Реформації в Англії і відновила попередню римо-католицьку церкву. Її проіспанська політика і намір повернути церкві монастирські землі зачіпали інтереси дворянства та нової буржуазії і привели до повстання, під час якого Єлизавета була заарештована і поміщена в тюрму Тауер. Жорстокі розправи над повсталими протестантами викликали ненависть підлеглих, котрі прозвали Марію I Кривававою.
По смерті 42-річної Марії Тюдор в листопаді 1558 року трон Англії успадкувала її 25-літня сестра Єлизавета, яка пережила кілька замахів на своє життя, і 15 січня 1559 року коронувалась у Вестмінстерському абатстві в Лондоні.
Єлизавета I продовжила Реформацію, почату за правління Генріха VIII і Едварда VI, відновила повноваження протестанської церкви, підтримала кальвіністів у Шотландії, що привело до конфлікту з шотландською королевою Марією Стюарт, яка мала свої підстави претендувати на англійський престол. Церковний порядок, запроваджений Єлизаветою «Актом про верховність» 1558 року, заклав основи майбутньої Англіканської церкви.
У зовнішній політиці Єлизавета виступила в союзі з іншими протестантськими монархами проти папи римського, котрий не визнав легітимність її влади, та католицької Іспанії, найсильнішої держави тогочасного світу. У 1588 році Англія розгромила іспанську Непереможну Армаду і вийшла переможницею в Англо-іспанській війні, що зробило її найпотужнішою морською державою, чию славу примножили морські походи Френсіса Дрейка і Волтера Релі. За три роки перед цим в Північній Америці було заснована перша англійська колонія, названа Вірджинія на честь королеви-діви Єлизавети І, яка так ніколи і не вийшла заміж.
В кінці 1602 року велика кількість смертей родичів та близьких друзів Єлизавети привели її до глибокої депресії і хвороби. Будучи бездітною, незадовго до свої смерті вона погодилась визнати своїм спадкоємцем сина Марії Стюарт короля Шотландії Якова VI.
На момент смерті Єлизавети в 1603 році в Англії бурхливо розвивались мистецтво та науки, і країна вже була загальновизнаним світовим лідером в усіх аспектах міждержавних стосунків, що дало можливість Єлизаветі I увійти в історію в якості одного з найвеличніших англійських монархів. Період її правління, відомий як "Єлизаветинська епоха", увійшов в історію як золота доба державності і мистецтва, передусім завдяки творчості Вільяма Шекспіра і Крістофера Марлоу.
Коментарі
Дивіться також
• «Акт про супрематію», 1534
• Останній день Анни Болейн, 1536
• Смерть Генріха VIII, 1547
• Марія Кривава, 1553
• «Чорна королева» Катерина Медічі, 1559
• Зречення Марії Стюарт, 1567
• Кінець династії Тюдорів, 1603