Перший поділ Польщі 1772 року, коли Росія, Пруссія і Австрія під приводом відмови Речі Посполитої від співробітництва для відновлення в регіоні порядку анексували третину її території, був затверджений скликаним у квітні 1773 року т. зв. «Роздільним сеймом», який також схвалив ряд реформ — в країні було створене перше у світі міністерство освіти, збільшено чисельність постійної армії і її фінансування, а, головне, було сформовано Постійну Раду з представників сенату і польської шляхти, яка отримала обмежені законодавчі повноваження з питань міжнародних стосунків, юстиції, фінансів, внутрішніх справ та армії.
В 1776 році очолювана королем Станіславом Понятовським Постійна Рада ініціювала підготовку нового правового кодексу, який був написаний через два роки під керівництвом Анджея Замойського, і передбачав посилення королівської влади, підзвітність всіх чиновників перед сеймом, контроль за церковними фінансами, обмеження прав шляхти і покращення правого становища селянства і міщан. Під тиском Росії «Кодекс Замойського» не був ухвалений сеймом 1780 року і був винесений на розгляд наступного, т. зв. Чотирирічного сейму, який 3 травня 1791 року затвердив нову конституцію країни.
Написана під впливом Французької революції, вона, серед іншого, наділила міщан і шляхту рівними політичними правами, надала урядовий захист селянам і позбавила депутатів права вето (причину вікової анархії і корупції). Невдоволені реформами Понятовського польські магнати та військові, які уміли отримувати вигоду зі слабкості держави, на чолі зі Станіславом Потоцьким і Северином Жевуським 14 травня 1791 року в селі Торговиця під Уманню (нині — Кіровоградська область) сформували антиконституційну конфедерацію, яка оглосила Чотирирічний сейм незаконним, його рішення — протиправними і звернулась до російської імператриці з проханням «повернути Речі Посполитій свободу і законність».
Завершивши війну з Туреччиною, 18 травня 1792 року російська армія увійшла на територію Правобережної України і за два місяці дійшла до Волині. Так і не отримавши гарантованої договором 1790 року допомоги від Пруссії, польський король приєднався до Тарговицької конфедерації, а основні прихильники прийнятої конституції були змушені залишити країну.
Під тиском Росії Гродненський Сейм, скликаний влітку 1793 року, відмінив конституцію 3 травня 1791 року, ліквідував Тарговицьку конфедерацію і затвердив чергову анексію польських земель. Після поразки повстання Тадеуша Костюшка, яке він підняв у Кракові в 1794 році, відбувся Третій поділ, в результаті якого Польсько-литовська держава припинила своє існування.
Коментарі
Дивіться також
• Люблінська унія, 1569
• Станіслав Понятовський — останній король Польщі, 1764
• Барська конфедерація, 1768
• Перший поділ Польщі, 1772
• Повстання Тадеуша Костюшка, 1794
• Друга Річ Посполита, 1918