Після смерті пророка Мухаммеда в 632 році мусульманську державу в Аравії очолили чотири його найближчих сподвижника (халіфа), які зуміли підкорити весь Аравійський півострів, а також Сирію, Єгипет, Лівію, Месопотамію, Вавилонію та західну частину Ірану. Під час правління третього халіфа Усмана ібн Аффана завоювання продовжилися, але в країні намітився розкол — проводячи політику централізації, Усман спирався на відданих членів свого клану, які стали зловживати владою, присвоюючи більшу частину трофеїв у завойовницьких походах, що суперечило існуючій мусульманській традиції і викликало невдоволення у військової знаті Іраку та Сирії. В 655 році Усман був убитий єгипетськими повстанцями, що стало причиною громадянської війни, яка привела до розколу мусульман на хариджитів, сунітів та шиїтів.
Наступний халіф Алі ібн Абу Таліб не був визнаний більшістю інших претендентів на це звання і проти нього почалось збройне повстання, яке підтримала вдова Пророка Аіша та її брат, організатор вбивства попередньогj халіфа Усмана. Невдоволення Абу Талібом висловив і Муавія ібн Абу Суфьян, намісник в Сирії та Палестині, один із воєнначальників пророка Мухаммеда. Після ряду міжусобних битв країну охопили повстання — проти Таліба виступили невдоволені його правлінням, частина його війська (хариджити), підкорені народи окраїн і намісники віддалених провінцій.
Скориставшись моментом, в липні 659 року в Єрусалимі Муавія оголосив себе халіфом. Намагаючись припинити громадянську війну, хариджити вбили Абу Таліба і його син Хасан, внук Пророка, який став новим халіфом в 661 році, не зумівши консолідувати державу, був змушений визнати Муавію халіфом під гарантії особистої недоторканості і повернення влади Хасану по смерті Муавії.
Проте, незадовго до своєї смерті Муавія призначив спадкоємцем свого сина Язида, перетворивши Арабський халіфат у спадкоємну монархію. За правління Муавії I, столиця країни була перенесена в Дамаск, були завойовані Мала Азія, Північна Африка, Піренейський півострів, Бухара, Самарканд та Сінд (Пакистан). Для централізації держави була створені уряд (диван), поштова служба, центральна скарбниця і державний архів. Дискримінація неарабського населення Халіфату приводила до численних повстань і в 750 році владу в країні захопила персидська династія Аббасидів, яка правили Арабським халіфатом наступні п'ять століть.
Коментарі
Дивіться також
• Битва біля ріки Ярмук, 636
• Арабська колонізація Іспанії, 711
• Битва при Пуатьє, 732
• Кордовський емірат, 756
• Битва на ріці Великий Заб, 750
• Саладін — султан Єгипту, 1171
• Мамлюкський султанат, 1250
• Ліквідація ісламського халіфату, 1924