В середині V століття в ході Великого переселення народів гунські кочові племена утигурів, рухаючись на Захід, перетнули Волгу і, віттіснивши готів, розселились на північ від Чорного і Азовського морів. Племена кутригурів колонізували північне Причорномор'я та Придунав'я і з середини VI стали реальною загрозою балканським володінням Візантійської імперії. Завдяки дипломатичним зусиллям імператора Юстиніана I в 551 році між утигурами і кутригурами почалась війна, яка завершилась примиренням через сім років.
По смерті близько 600 року хана Худбарда, племена утигурів очолив його брат Орхан, який став регентом при малолітньому спадкоємці Кубраті. Попри те, що його племена були в складі Тюркського каганату, Орхан заключив союз із Візантією, яка шукала союзників у війні з панонійськими аварами, і в 619 році відіслав свого племінника в Константинополь в якості почесного заручника. Тут Курбат отримав освіту, хрестився, з рук імператора Іраклія отримав звання патриція і близько 632 року, по смерті Орхана і його спадкоємця Гостуна, очолив племена утигурів.
По смерті Кубрата в 665 році його спадкоємцем став старший син Батбаян, якому не вдалося зберегти цілісність держави і вона розпалась на окремі володіння синів Курбата. Під натиском хазар у 672 році Батбаян був змушений визнати васальну залежність (Чорна Болгарія), натомість молодший брат Аспарух зі своєю 50-тисячною ордою перейшов Дунай і в 681 році, розбивши війська візантійського імператора Костянтина IV завоював Добруджу, де заснував Перше Болгарське Царство, кордони якого сягали вздовж Чорного моря до Дніпра на півночі.
Кубер, третій син Кубрата, на чолі змішаних гунсько-слов'янсько-готських племен приєднався до Аварського каганату, але після невдалого повстання, піднятого в Паноннії в 680 році на підставі своїх родинних зв'язків з Аттілою, який правив на цих землях два століття перед тим, був змушений рятуватись втечею до Македонії. Орда його брата Альцека також подалась до аварів, звідки рушила в німецькі землі, де була майже повністю знищена, а її рештки знайшли прихисток на землях лангобаррдів в Південній Італії, де герцог Беневенто Ромуальд I надав Альцеку землі і титул намісника.
Орда хана Котрага, на відміну від війська братів, рушила на північ і розселилась в середній течії Волги і Ками серед угро-фінських племен, де у VIII столітті в межах Хазарського каганату була заснована Волзька Булгарія, яка в XIII столітті після завоювання монголами стала частиною Золотої Орди.
У 1912 році поблизу села Мала Перещепина Костянтиноградського повіту Полтавської губернії (нині Новосанжарського району Полтавської області) було випадковим чином знайдено поминальний комплекс із більш, ніж 800 предметами, ідентифікований вченими як могила хана Кубрата.
НАЙГІРШИЙ РІК В ІСТОРІЇ?
Коментарі
Дивіться також
• Аттіла — каган гунів, 434
• Аварський каганат, 568
• Перше Болгарське Царство, 681
• Беласицька битва, 1014
• Золота Орда, 1224
• Кримське ханство, 1441
• Падіння Візантійської імперії, 1453
• Третє Болгарське царство, 1908