Згідно із ефіопською книгою легенд «Кебра Негаст» («Слава царів») XII століття, рід ефіопських правителів бере початок від Савської цариці Македи, яка прибула до Єрусалиму для переговорів із Соломоном, третім царем об'єднаної єврейської держави держави, який ще за життя зазнав слави могутнього і мудрого правителя. Повернувшись на батьківщину Македа народила сина Менеліка, який по досягненні 22 років відправився до батька, який визнав і прийняв його.
Після помазання на царство у Єрусалимському храмі Менелік відправився на батьківщину у супроводі сина першосвященника та дванадцятьох старійшин із сім'ями, а також із «Ковчегом Заповіту», священною скринею, в якій зберігались кам'яні плити з Десятьма заповідями, котрі згідно із «П'ятикнижжям» були повідомлені Мойсеєві Богом на горі Синай на п'ятдесятий день після виходу євреїв із єгипетського полону.
По прибуттю Менеліка у столию Шеби місто Марібу близько 950 року до н. е. цариця Савська зреклась престолу на користь сина і він став засновником Соломонової династії, яка неперервно правила до початку XII століття. Згідно з легендою, на території своїх колоніальних володінь в Африці Менелік заснував місто Аксум, навколо якого з часом сформувалось однойменне царство, в якому сповідувався юдаїзм як державна релігія.
Аксумське царство домінувало у регіоні до кінця X століття і його занепад почався після хрещення місцевих племен місіонерами з Нубії у IV-V століттях, що привело до громадянських воєн, — в 1137 році владу захопила родина князів-християн Зангве, які перенесли столицю в місто Роха (нині — Лалібела). За правління імператора Гебре Мескеля Лалібели, тут були зведені величні скельні храми, що мали перетворити місто на новий Єрусалим, після захоплення старого Єрусалима єгипетським султаном Саладіном у 1187 році.
Соломонова династія повернула владу в 1270 році за підтримки військ царства Шеба, яке під натиском аравійських племен зберегло свої невеликі володіння лише в Африці, і з тих пір неперервно правила Ефіопією до 12 вересня 1974 року, коли в результаті революції від влади був усунутий 225-й нащадок Соломона 82-літній імператор Хайле Селассіє I — 28 серпня 1975 року за наказом прокомуністичного диктатора Менгісту Хайле Маріама він був задушений під час сну подушкою.
За твердженням Ефіопської православної церкви «Ковчег Заповіту», вивезений Менеліком з Єрусалимського храму, сьогодні зберігається в Аксумі в соборі Святійшої Діви Марії Сіону. До початку 1980-х років у північно-західній частині Ефіопії проживало близько 50 тисяч фалашів, які вважали себе нащадками єврейської знаті, котра переселилась в Ефіопію разом із їх першим царем, — вони сповідували неталмудичний юдаїзм, проводячи літургії на геєз, мові, поширеній в Аксумському царстві до XI століття, котрою також відбуваються богослужіння і в ефіопських християнських церквах. В результаті активної еміграції фалашів до Ізраїлю на сьогодні їх в Ефіопії збереглось близько 2 тисяч.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Ірод Великий і жахливий, 4 до н. е.
• Династія Габсбургів, 1273
• Заснування дому Віндзорів, 1917
• Друга італо-абіссінська війна, 1935