За правління фараона Апрія з XXVI династії економіка Єгипту почала занепадати. Йому досить тривалий час довелось протистояти тривалій експансії Нововавилонського царя Навуходоносора II, в результаті якої Єгипет втратив своїх останніх васалів на Близькому Сході — Єрусалим, Аммон і Моав. Мирний договір 582 року до н. е. з Вавилоном був підписаний на принизливих умовах — в супереч єгипетській традиції, яка забороняла принцесам виходити заміж за іноземців, щоб ті не мали права претендувати на престол Єгипту, Нітокріс (Нейтікерт), дочка Апрія, вийшла заміж за Навуходоносора.
Крім зовнішніх проблем, в самому Єгипті наростало невдоволення прогрецькою орієнтацією фараона, який переймав елліністичні традиції, наймав греків на важливі державні посади і робив щедрі пожертви у грецькі храми. Першим проявом невдоволення стало повстання воїнів-найманців в Нубії, яке вдалось заспокоїти шляхом підвищення їх плати і розширення привілеїв. Це викликало невдоволення воїнів-єгиптян, які після поразки в 570 році до н. е. в битві біля грецького міста Кірена, підняли повстання проти фараона.
Для його придушення Апрій направив у війська свого далекого родича по материнській лінії Яхмоса, який завдяки своїм військовим здібностям зробив стрімку військову кар'єру, за що був винагороджений посадою камергера царського палацу і отримав високе суддівське положення. Однак Яхмос, скориставшись своєю популярністю як серед військ, так і серед простого народу та заможних городян, став на бік повсталих, які в 570 році до н. е. проголосили його фараоном.
Між грецькою гвардією Апрія і армією Яхмоса відбулась битва, в результаті якої фараон бу взятий в полон, — Апрій був змушений проголосити Яхмоса офіційним співправителем, зберігши за ним всі нецарські титули. На третьому році їх співправління Апрій здійснив спробу повалити Яхмоса, але знову зазнав поразки, незважаючи на вторгнення в Єгипет свого союзника Навуходоносора II, і протягом наступних п'яти місяців із залишками військ намагався повернути собі владу. Проте зазнав кілька поразок підряд і в 567 році до н. е. Апрій був вбитий своїми ж соратниками при спробі втечі з Єгипту.
Незважаючи на те, що своїм правлінням Яхмос був зобов'язаний єгипетському війську, він продовжував підтримувати дружні відносини з Грецією і грецьким світом у цілому, скасувавши лише привілеї для грецьких солдатів. Крім того Яхмос II взяв за дружину гречанку Ладику, дочку Киренського царя Батта II. При цьому головна дружина Яхмоса і мати його спадкоємця була дочкою верховного жерця Птаха. Роки правління Яхмоса II стали вершиною економічної могутності Єгипту в епоху Саіської династії — доходи від торгівлі забезпечили нечуване зростання добробуту, що був пізніше засвідчений античними авторами, та розквітом науки — Єгипет часів Яхмоса прийняв у себе безліч видатних грецьких мислителів, котрі приїжджали осягнути мудрість єгипетських жерців.
У зовнішній політиці Яхмос доклав чимало зусиль для створення коаліції, в яку, крім Єгипту, увійшли Лідія, Вавилон і Спарта, для протистояння новій азійській загрозі — Перській державі Ахеменідів. Помер Яхмос II наприкінці 526 року до н. е., після 44 років правління, саме напередодні перського вторгнення. Наступного року його син Псамметих III зазнав поразки у битві при Пелусії і весь Єгипет був захоплений персидським царем Камбісом II.
Коментарі
Дивіться також
• Нефертіті — Велика дружина фараона, 1351 до н. е.
• Рамзес II Великий, 1279 до н. е.
• Шешонк I — засновник Лівійської династії Єгипту, 943 до н. е.
• Навуходоносор II — Нововавилонський цар, 605 до н. е.
• Імперія Ахеменідів, 553 до н. е.