Після проголошення себе царем Персії Кир Великий з роду Ахеменідів впродовж двох років взяв під контроль всю територію колишньої Мідійської держави, практично без опору підкорив Гірканію і Кілікію, вийшовши на Заході до кордонів Лідійського царства, яке було завойоване у жовтні-грудні 547 року до н. е.. Падінням грецькі міст в Іонії, Карії і Лікії завершилось перське завоювання Малої Азії і навесні 539 року до н. е. розпочалось завоювання Нововавилонського царства, в столицю якого Кир увійшов 29 жовтня, проголосивши себе царем Вавилону, Шумера, Аккада і чотирьох кінців світу.
З перетворенням Вавилону на сатрапію Перської імперії Киру добровільно підкорились Сирія, Фінікія та Палестина, куди в 538 році до н. е. він дозволив повернутись насильно поселеним Навуходоносором в Месопотамію юдеям, і відновив царство у фінікійському Сідоні, після чого, не наважуючись на війну з Єгиптом, не менш потужною державою того часу, що переживала небувалий розквіт за правління фараона Яхмоса II, здійснив ряд походів на Схід, претворивши свою державу на найбільшу, яка колись існувала до нього.
Якщо вірити Геродоту, плануючи підкорити Середню Азію, яку між Каспійським та Аральським морями населяли племена саків і масагетів, Кир надіслав їх правительниці Томіріс пропозицію вийти за нього заміж, але отримав відмову. Розпочавши у проти них війну, він хитрістю захопив у полон третину війська Томіріс, однак на початку серпня 530 року до н. е. програв вирішальну битву і сам загинув у бою. На знак помсти за сина Томіріс, що наклав на себе руки у перському полоні, за її наказом тіло полеглого Кира було обезголовлене і кинуте у бурдюк з людською кров'ю, пропонуючи йому таким чином вгамувати бажання вбивати.
Однак нема жодних підтверджень версії Геродота про смерть Кира, з яким інші античні автори сходяться лише в тому, що той загинув у 530 році до н. е. у війні на Сході своєї імперії. Його останки були поховані в місті Пасаргади (нині — Іран), будівництво якого почалось у 546 році до н. е., де й сьогодні існує вапнякова могила, на якій було висічено скромний надпис: "Я — Куруш, цар Ахеменідів", що вважається місцем поховання першого перського імператора.
По смерті Кира владу в Державі Ахеменідів успадкував його син Камбіс II, який у травні 525 року до н. е. у битві біля Пелузії (Синайський півострів) розбив війська Псамметіха III, захопив Мемфіс, де був проголошений фараоном нової, XXVII-ї, династії Єгипту, що став частиною Перської імперії, яка проіснувала до IV ст. до н. е., коли була підкорена македонським царем Олександром Великим. У хаосі війни оздоблена золотом гробниця Кира Великого була розбита і розграбована, а саме місто Пасаргади — зруйноване.
Коментарі
Дивіться також
• Перське завоювання Вавилону, 539 до н. е.
• Дарій Великий — цар Персії, 522 до н. е.
• Смерть Олександра Македонського, 323 до н. е.