Згідно з легендою Рим був заснований 21 квітня 753 року до н. е. братами-близнюками, один з яких, Ромул, після вбивства свого брата Рема, став його першим царем. Завдяки його зусиллям місто розширило свої володіння, був утворений сенат, рада старійшин патриціанських родів, народ, що населяв Рим, був поділений на 30 курій за етнічною ознакою (латиняни, сабіняни та етруски) та на патриціїв (римський народ) і плебеїв (прийшле населення).
Помер Ромул на 37-у році свого правління і йому наслідував обраний сенатом сабінянин Нума Помпілій. Він провів облік римських земель, реформував календар, заборонив людські жертвоприношення, запровадив релігійні культи, заснував ремісничі цехи і був єдиним з римських царів, який за 42 роки свого правлінняня не вів жодної війни. Натомість завдяки завоюванням його наступника Тулла Гостілія Рим подвоїв свою площу і кількість населення, а за п'ятого римського царя Луція Тарквінія Пріска — остаточно став на чолі союзу латинських міст.
Його спадкоємець Сервій Туллій започаткував карбування грошей, ліквідував родоплемінний поділ суспільства, роширив права плебеїв і дрібних землевласників. Реформи Сервія Туллія викликали невдоволення сенату, чим скористались його дочка і зять Тарквіній Гордий, прихильники яких вбили царя.
Зразу після свого обрання на престол Тарквіній Гордий розпочав масові репресії проти прихильників свого попередника, скоротив чисельність сенату і його повноваження. Незважаючи на значні військові успіхи Тарквіній не здобув прихильність народу, а започатковані ним численні будівництва змусили збільшити податки, що викликало обурення населення. Після того, як його син Секст Тарквіній згвалтував дружину римського патриція Тарквінія Коллатіна Лукрецію і вона покінчила життя самогубством, у Римі почалось повстання — Тарквіній Коллатін і Луцій Юній Брут зібрали народ на форум, який проголосував за позбавлення царя влади. Брут зумів отримати підтримку серед ряду поважних римських сімей, і в 509 році до н. е. Тарквіній Гордий, який не наважився на збройне протистояння з повсталими, разом з синами був вигнаний з Риму.
Юній Брут відмовився від обрання царем і запропонував як тимчасову міру призначення двох преторів, які б втілювали законодавчу волю сенату. Це рішення знайшло підтримку серед усіх римських курій і першими правителями Римської республіки (перейменованими невдовзі на консулів) стали Луцій Юній Брут та Луцій Тарквіній Коллатін. Проте родинна близькісь останнього до вигнанного царя змусили Тарквінія Коллатіна невдовзі залишити Рим і замість нього консулом став Публій Валерій Публікола. Після свого вигнання, Тарквіній Гордий, який знайшов прихисток у еструсському місті-державі Цере, здійснив кілька спроб повернути собі трон як шляхом змови, так і двох воєн. Незважаючи на те, що в одній з них Юній Брут загинув, Тарквіній зазнав невдачі і помер в 495 році до н. е. у вигнанні у місті Куми, першій грецькій колонії у материковій Італії.
Римська республіка, в якій всі державні посади (магістрати) були колегіальними, короткостроковими і неоплачуваними, а влада перейшла до рук аристократії, котра домінувала у керівництві сенатом, проіснувала майже п'ятсот років. Завдяки неперервним війнам вона стала найпотужнішою державою Давнього світу, територія якої простягалася від Піренеїв до Малої Азії і охоплювала всю Південну Європу і північ Африки. Останньою спробою зберегти республіку було вбивство диктатора Юлія Цезаря, проте його наступник Октавіан Август змусив сенат проголосити себе принцепсом (першим громадянином) і став першим імператором Риму.
понад
20 ТИСЯЧ СЛІВ
чужомовного походженняКоментарі
Дивіться також
• Нума Помпілій — другий цар Риму, 717 до н. е.
• Битва при Аллії, 390 до н. е.
• «Піррова перемога» царя Епіру, 279 до н. е.
• Закінчення Першої Пунічної війни, 241 до н. е.