Після повалення тиранії Пісістрата архонт Клісфен близько 508 року до н. е. здійснив ряд демократичних реформ, зменшивши вплив родової знаті і, як стверджує Арістотель, запровадив процедуру остракізму — народне голосування за тимчасове вигнання небезпечних для демократії громадян. У 480 році до н. е. перед загрозою перської навали з вигнання до Афін достроково повернувся заможний політик Ксантип, який став одним з лідерів опозиції до стратега Фемістокла, героя битви при Фермопілах і вождя т. зв. морської партії, що відображала інтереси торгово-ремісничих шарів і бідноти.
Після смерті (чи загибелі) Ксантипа близько 472 року до н. е. політичним лідером роду Алкмеонідів став його син Перикл, якому на той час було десь 22 роки. Незважаючи на своє аристократичне походження, він позиціонував себе як прихильник демократії і виступив в опозиції до нового архонта Кімона, який наступного року домігся вигнання з Афін Фемістокла.
У
За відсутності лідера консерваторів народні збори Афін підтримали реформу ареопага, основи політичної влади аристократії, — після судового процесу над корумпованими ареопагітами Ефіальт домігся обмеження функцій ради старійшин та колишніх архонтів, більшість з яких (крім відання кримінальними справами) перейшли до Ради п'ятисот, яка щорічно обиралась всенародним жеребкуванням, народних зборів та народного суду присяжних.
Це знаменувало початок домінування в Афінах демократичної партії, яку після так і не розкритого вбивства Ефіальта в 461 році до н. е. очолив 33-річний Перикл. Як прихильник залучення до політики якомога ширших верств суспільства, він почав з популістських заходів, як то надання права міській бідності безкоштовно відвідувати театральні постановки, а у 458 році до н. е. домігся ліквідації майнового цензу для обрання архонтом і надання високих зарплат для присяжних судів.
Позиціонуючи себе людиною, для якої державні інтереси понад усе, і виразником волі усього полісу, Перикл відсторонився від свого впливового роду, будь-яких дружніх зустрічей. У політиці йому протистояв зять Кімона Фукідід, який звинувачував Перикла у популізмі і марнотратстві громадських грошей на будівельні програми — після укладання мирного договору з Персією, що завершив їх півстолітній конфлікт, з 447 року до н. е. в Афінах почалось масштабне відновлення храмів, реконструйовувався Акрополь, де були зведені величний парадний вхід Пропілеї, монументальна статуя захисниці міста богині Афіни та храм Парфенон на її честь.
Після остракізму Фукідіда близько 443 року до н. е. Перикл п'ятнадцять років підряд обирався одним з десяти стратегів і, не маючи жодних надзвичайних повноважень, фактично очолював місто виключно завдяки своєму авторитету. Піднесення Афін, поширення їх експансії у Південну Італію, на Сицилію та прагнення домінувати у морському союзі грецьких полісів стало причиною конфліктів як з власними союзниками, так і з стратегічноми конкурентами, що в 431 році до н. е. привело до початку тривалої Пелопоннеської війни зі Спартою.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Пердікка — перший правитель Македонії, 726 до н. е.
• Битва при Фермопілах, 480 до н. е.
• «Історія» Геродота, 449 до н. е.
• Завершення Пелопоннеської війни, 404 до н. е.