Геродот народився близько 484 року до н. е. в малоазійському місті Галікарнас (нині — Бодрум, Туреччина), що входило до складу Перської імперії, у заможній родині, яка виступила проти тирана Лігдаміда. Щоб уникнути переслідування, в молодому віці він був змушений переїхати на острів Самос, звідки відправився у тривалу подорож, під час якої відвідав Македонію, Фракію, Північне Причорномор'я, Крим, більшість островів Середземного моря, Малу Азію, Ассирію, Вавилон та Єгипет.
Оселившись в 446 році до н. е. в Афінах, Геродот продовжив роботу над книгою, яку почав писати під час подорожі, і завершив роботу над «Історією» близько 449 року до н. е.. Поклавши в її основу хроніку подій Греко-персидських війн, Геродот зібрав не лише історичні факти, перекази та чутки, але й достатньо різноманітну інформацію з географії, етнографії та літератури, спираючись не лише на власні спостереження, але й на документи країн, які йому довелось відвідати. За традицією свого часу, повернувшись в Грецію, Геродот заробляв читанням своєї книги на різноманітних фестивалях, зокрема Олімпійських іграх, що зробило його знаменитим.
Будучи позбавленим національних і релігійних забобонів, Геродот у своїй книзі дав хронологічно вивірену версію описуваних подій, намагаючись інтерпретувати навіть найнеймовірнішу інформацію з точки зору здорового глузду і власного досвіду, що в деяких випадках привело до спотворення історичних фактів. Як важливе і в ряді випадків єдине джерело знань про античний світ, «Історія» Геродота, написана на іонічному діалекті, збереглась в численних списках грецькою (поділ праці Геродота на 9 томів було здійснено александрійськими переписувачами) і була вперше видана у перекладі латиною італійським істориком Лоренцо Валлою у першій половині XV століття. Вона вважається першим історичним та прозаїчним твором європейської літератури, який зберігся до наших днів, за що Геродота називають "батьком історії".
Зазнавши слави ще за життя, Геродот повернувся в Галікарнас по смерті тирана Лігдаміда, проте, зіткнувшись із людською заздрістю до своєї слави, залишив батьківщину і помер близько 425 року до н. е. в македонському місті Пелла (за іншими даними — у грецькій колонії Туріум в Італії).
Коментарі
Дивіться також
• Кир Великий — засновник Персидської імперії, 553 до н. е.
• Перикл на чолі Афін, 461 до н. е.
• «Книга Чудес Світу» Марко Поло, 1271