Окремі епізоди біографії Евкліда, які з відносною точністю вдалось встановити завдяки згадкам про нього інших вчених, що жили багато років після описуваних подій, дозволяють вважати, що народився він в Греції, можливо в Афінах, де був учнем філософської школи Платона, і у 322 році до н. е. прибув до міста Александрія Єгипетська. Цей час припадає на правління першого елліністичного царя Єгипту Птолемея Сотера, за якого десять років перед тим засноване Олександром Македонським місто інтенсивно розбудовувалось і швидко перетворилось на центр наукової діяльності.
Біля 300 року до н. е. Евклід заснував власну наукову школу і цим же роком датується написання ним книги, у якій міститься систематизований виклад геометрії, а також деяких питань алгебри. Вона відома за її латинською назвою «Elementa» («Начала») і складається з тринадцяти розділів, в яких на основі постулатів і аксіом викладаються властивості базових пласких багатокутників і доводяться теореми з планіметрії, викладаються основи стереометрії, а також деякі питання теорії елементарних чисел та множин.
Через брак достовірної інформації про життя людини, відомої сьогодні як Евклід, деякі історики науки вважають «Начала» результатом роботи групи математиків, які взяли собі ім'я цілком реальної особи, — знаменитого учня Сократа і опонента Платона афінського філософа Евкліда Мегарського (436-365 рр. до н. е.). На це вказує і відсутність автора на ранніх рукописних копіях «Начал», а єдиною згадкою про Евкліда як їх автора є коментар до книги, зроблений через сім століть афінським філософом Проклом Діадохом (412-485 рр.).
Незважаючи на те, що подана в «Началах» інформація здебільшого була відома задовго до Евкліда, завдяки логічно побудуваній структурі викладення і запропонованій методології доведення складних теорем на основі простих постулатів його книга протягом 22 століть залишалась основним і обов'язковим підручником з геометрії. Вона безліч разів переписувалась (найстаріший зі збережених її варіантів грецькою датується 888 роком і нині зберігається у Бодлеанській бібліотеці в Оксфорді, Англія), в V столітті була перекладена латиною, у 800-у році — арабською.
Особливого поширення в Європі «Начала» набули після появи латинського перекладу з арабського рукопису, виконаного в 1120 році англійським схоластом Аделардом Батським, і особливо латинського перекладу з грецької італійця Джованні Кампано 1260 року. Праця Евкліда була серед перших друкованих наукових книг — вже у 1482 році у Венеції «Начала» латиною видав Ерхард Ратдольт, вказавши в якості автора Евкліда Мегарського.
До кінця XIX століття, коли почали з'являтись оригінальні підручники з геометрії, а сама геометрія розвинулась настільки, що стала досліджувати тривимірні простори ненульової кривини, «Начала» Евкліда за кількістю перевидань різними мовами світу поступались лише Біблії.
Коментарі
Дивіться також
• «Історія» Геродота, 449 до н. е.
• «Альмагест» Клавдія Птолемея, 150
• Перша книга українського автора, 1483