Велика
китайська стіна
Архітектура і будівництвоВолодимир Лук'янюк
У 213 році до н. е. вздовж північного кордону держави Цінь завершено зведення захисної стіни із глини, землі, каміння і необпеченої цегли довжиною близько 10 тисяч кілометрів. У наступні роки вона неодноразово укріплювалась і подовжувалась на нових ділянках, а у XVI століті була капітально перебудована із каменю та цегли і в такому вигляді збереглась до наших днів.На обкладинці: Руїни Великої китайської стіни епохи Хань
15080
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

У 403 році до н. е. царство Цзінь розпалось на удільні князівства Вей, Чжао і Хань, які, як і Цінь та Янь, існували під формальним правлінням династії Чжоу і вели між собою тривалі багаторічні міжусобні війни. У 353 році до н. е. на той момент уже удільне царство Вей почало зводити на кордоні із царством Цінь захисну стіну з утрамбованої між щитами із плетеної лози суміші землі та гальки, а близько 300 року до н. е. подібна стіна була збудована на кордоні між Цінь і Чжао.

У III столітті до н. е. царство Цінь здобуло перемогу у протистоянні «Семи Воюючих Держав», підкоривши Хань, Вей, Чу, Чжао, Янь і Ці, і в 221 році до н. е. 39-літній Ін Чжен прийняв тронне ім'я Ши Хуан-ді й став першим імператором династії Цінь. За його розпорядженням були зруйновані старі оборонні мури на кордонах між колишніми удільними царствами, а для захисту від кочових племен хунну, що проживали у степах Внутрішньої Монголії, того ж 221 року до н. е. Ши Хуан-ді наказав звести нові фортифікаційні споруди, для будівництва яких була відправлена 300-тисячна армія на чолі із полководцем Мен Тянем.

Китайські оборонні стіни епохи «Семи Воюючих Держав»
За два роки вздовж усієї лінії майбутньої стіни у місцях її перетину із торговими шляхами були збудовані 34 бази постачання, якими з центру країни доставлялись каравани з будівельними матеріалами, провізією та робочою силою з числа майже двох мільйонів мобілізованих селян і рабів. Основою захисного муру стали близько 25 тисяч двоповерхових веж висотою до 12 метрів, розміщених одна від одної на відстані польоту стріли лука, які були з'єднані стіною висотою від 6 до 9 метрів, ширина котрої передбачала переміщення військ шеренгами по п'ять чоловік. Для проїзду через стіну було зведено 12 добре укріплених воріт, біля яких розміщувались казарми з військами, а для спостереження за ворогом і передачі сигналів на відстані близько 10 км одна від одної розміщувались сторожові вишки.
Залишки кам'яної стіни епохи Цінь

Будівництво стіни тривало до 213 року до н. е. і забрало життя до сотні тисяч чоловік. Захисний мур був близько 10 тисяч кілометрів у довжину і зводився з різних матеріалів, які були в наявності в тій чи іншій місцевості: на рівнинах — із шарів землі, глини та гальки, утрамбованих між щитами із плетеної лози або стінами із висушеної на сонці цегли, а в горах — із каменю. Крім того, за розпорядженням Мен Тяня було збудовано 800-кілометрову дорогу з центру країни у важкодоступний регіон на північному-заході.

Будівництво нових ділянок захисної стіни та укріплення старих тривало й після падіння імперії Цінь у 206 році до н. е. — протягом півтисячолітнього періоду існування царства Хань було відновлено та збудовано стіни загальною довжиною близько 10 тисяч кілометрів, які тягнулись також вздовж основних караванних шляхів вглиб країни. Протягом наступних століть вони майже не збереглися і у XVI століті Китайська стіна була капітально перебудована за династії Мін — для відбиття нападів монгольських та маньчжурських нападів від Жовтого моря до пустелі Такла-Макан вздовж північних кордонів було зведено цегельно-кам'яний мур довжиною 6 259 км (разом із природніми захисними барєрами, траншеями і фортецями — майже 9 тисяч кілометрів), який і зберігся до наших днів.
Велика китайська стіна епохи Мін

У 1987 році Велика китайська стіна була визнана об'єктом світової спадщини ЮНЕСКО, а в липні 2007 року увійшла до списку «Нові сім чудес світу» поряд з набатейським містом Петра, римським Колізеєм, перуанським містом Мачу-Пікчу, індійським палацом Тадж-Махал, бразильською статуєю Христа-Спасителя і мексиканським священним містом Чичен-Іца.
#Китай #ЧудесаСвіту
Друк 4
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 18 листопада 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Дивіться також

• Династія Хань, 202 до н. е.
• Третя китайська династія Сінь, 9
• Китайська династія Юань, 1271
• Незалежність Маньчжурії, 1932
#ЦейДень

Все про 21 листопада

Події, факти, персоналії