Барак Хусейн Обама народився в 1961 році в Гонолулу в сімї студентів Гавайського університету — кенійця і білої американки. Коли йому було два роки, батьки розлучились і в 1967 році разом із новим чоловіком матері переїхав до Індонезії, де навчався у місцевій школі до четвертого класу. Після цього Барак повернувся до Гонолулу і жив з батьками матері до закінчення престижної приватної школи, що дало йому можливість успішно закінчити Колумбійський університет і Гарвардську школу права. Батько Барака, який після навчання повернувся до Кенії і з часу розлучення бачив сина лише раз, загинув у автокатастрофі у 1982 році, а мати — від раку в 1995-у.
По закінченні навчання Обама переїхав у Чикаго, де працював громадським організатором і адвокатом в галузі цивільного права, з 1992 по 2004 рік викладав конституційне право в Чиказькому інституті юридичних наук і одночасно тричі, з 1997 по 2004 рік, обирався до сенату штату Іллінойс. Після невдалої спроби в 2000 році балотуватися в Палату представників Конгресу США в березні Обама 2004-го був обраний в Сенат США від Демократичної партії, ставши 5-м сенатором-афроамериканцем США в історії країни.
10 лютого 2007 року Обама офіційно оголосив про свій намір болотуватися на пост президента США і в 2008 на праймеріз переміг іншого кандидата від демократів — Хілларі Клінтон. Основними тезами його кампанії, яка пройшла під гаслом «Так, ми можемо!», були якнайшвидше закінчення Іракської війни, реформа енергетичної політики країни і системи охорони здоров'я. Обама перший і єдиний кандидат у президенти США, що відмовився від державного фінансування передвиборної кампанії — вона проводилась виключно за рахунок приватних пожертв, причому чверть від зібраних 58 мільйонів доларів становили пожертви до 200 доларів.
4 листопада 2008 року Обама заручився підтримкою 338 з 538 вибірників при необхідних 270 голосах — він впевнено переміг у штатах з високою урбанізацією і рівнем освіти, в традиційно ліберальних штатах, таких як Вашингтон і Міннесота, а також в традиційно республіканських штатах (Аляска і Міссісіпі); найгірші результати були у Обами у штатах з переважним білим населенням — Західна Вірджинія, Техас, Оклахома, Флорида, а також в Алабамі та Луїзіані, де більшість проголосувало за його суперника республіканця Джона Маккейна. При цьому в США була рекордна явка виборців — 64%.
20 січня 2009 року в ході церемонії інавгурації біля Капітолію у Вашингтоні Барак Обама був приведений до присяги як 44-й президент США. Присяга приносилася на Біблії, на якій присягався при інавгурації Авраам Лінкольн (як і Лінкольн у 1861 році, президент Обама відправився на свою інавгурацію на поїзді з Філадельфії). Із-за помилки голови Верховного суду Джона Робертса під час читання присяги, яка привела до спотворення змісту сказаних Обамою слів, наступного дня за присутності офіційних осіб Обама і Робертс провели повторну церемонію присяги в приміщенні Білого дому.
Очоливши Сполучені Штати, Обама висловив готовність піклуватися про інтереси не тільки США, але і всіх країн світу, за нормалізацію стосунків з Іраном, пом'якшення санкцій проти Куби, одночасно посиливши боротьбу з тероризмом, центрами якого були оголошені Пакистан та Афганістан. У 2009 році «за величезні зусилля зі зміцнення міжнародної дипломатії і співпраці між народами» Барак Обама став лауреатом Нобелівської премії миру.
У 2010 році США підписали договір з Росією про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, на початку 2011 року за розпорядженням Обами США брали участь в бойових діях проти Лівії, а у грудні цього ж року була завершена 9-літня військова кампанія США в Іраку — одна із принципових передвиборних обіцянок Обами. Інша його принципова передвиборна теза — реформа системи охорони здоров'я — зустріла сильний спротив опонентів президента. Незважаючи на прийняття відповідного закону в 2010 році, розбіжності з республіканцями, які мають більшість в Палаті представників, привели до бюджетної кризи під час другого терміну президентства Обами у жовтні 2013 року.
Коментарі
Дивіться також
• Помер Авраам Лінкольн, 1865
• Франклін Рузвельт — 32-й президент США, 1932
• Ангела Меркель — канцлер ФРН, 2005
понад