Головні події 859-879 років
Політичні лідери 859-879 років
• Імператор Заходу: Людовик II (855-875), Карл II Лисий (875-877)
• Болгарське князівство: Борис I (864-889)
• Болгарське ханство: Борис I (852-864)
• Вессекс:
Альфред Великий (871-899)
• Китайська Тан: Лі Ї (Сюань-цзун) (846-859), Лі Вень (І-цзун) (859-873), Лі Янь (Сі-цзун) (873-888)
• Константинопольский патріарх: Ігнатій (867-877), Фотій I Великий (858-867, 878-886)
• Королівство західних франків: Карл II Лисий (840-877), Людовик II Заїка (877-879), Людовик III (879-882), Карломан II (879-884)
• Король Італії: Людовик II (844-875)
• Східна Римська імперія: Михайло III (840-867), Василь I Македонянин (866-886), Костянтин Македонянин (868-879), Лев VI Мудрий (870-912), Олександр III (879-913)
• Хазарський каганат: Манасія II (850-870)
Всі події 859-879 років
859 • У місті Фес (нині — Марокко) відкрито перший у світі постійно діючий університет. На відміну від європейської традиції, старовинні арабські «університети» донедавна не видавали дипломів від імені закладу. Лише в 1947 році Аль-Карауїн став університетом у європейському розумінні.
18 червня 860 • Близько 200 руських суден причалили до берегів Босфора і взяли Константинополь в облогу. Не зумівши здолати місто, руси спустошили навколишні містечка, пограбувавши і вбивши їх жителів. Не зумівши здолати місто, руси спустошили навколишні містечка, пограбували і вбили їх жителів.
862 • На запрошення ільменських слов'ян, кривичів, прибалтійсько-фінських племен весі та чуді Рюрик став княжити на землях в околиці Ладозького озера. Ця подія вважається початоком державності східних слов'ян.
21 вересня 862 • Новгородці запросили княжити варягів (вікінгів) братів Рюрика, Синеуса і Трувора. Династія, заснована Рюриком, правила в Русі і князівствах, що утворились після її розпаду, до 16 століття. Цей день деякими істориками вважається днем заснування Русі як держави.
865 • Єпископом, присланим у Київ константинопольським Патріархом Фотієм I, проведено обряд хрещення князів Аскольда і Діра та іших киян. Аскольд при хрещенні отримав ім'я Микола.
11 травня 868 • Китайський монах Ван Цзе виготовив «Алмазну сутру» — найдавніший точно датований друкований документ, який дійшов до наших днів. Створена методом ксилографії, «Алмазна сутра» представляє собою сувій довжиною 4,8 метри, в якому описано поведінку, мову і думки тих, хто став на шлях просвітлення.
28 лютого 870 • Собор, що засідав у Константиновполі з 869 року, відмінив відлучення від церкви померлого на той момент папи Миколи І, проголошене патріархом Фотієм у 867 році, і відлучив самого Фотія, відправивши його у вигнання. Це рішення собору було прийняте під тиском імператора Василя І, котрий хотів позбутися авторитетного богослова і церковного діяча Фотія, який захищав церкву від імперського свавілля. Рішення собору формально відновлювало згоду між Константинополем і Римом.
29 серпня 870 • Після тривалої облоги війська Іфракійського султанату (нині — Туніс) захопили фортецю Меліт (нині — Мдіна) на Мальті.
4 січня 871 • У ході вторгнення на Британські острови Великої язичницької армії скандинавських вікінгів, біля Рідінга, що між ріками Темза і Кеннет, війська короля Вессекса Етельреда і його брата Альфреда зазнали важкої поразки від загонів Баґсекґа, конунга данів Ютландії, і Гальфдана Рагнарсона.
23 квітня 871 • По смерті короля Етельреда на престол Вессекса зійшов його молодший брат Альфред, якому судилось відбити нашестя Великої варварської армії даннів і об'єднати під своє владою більшість британських володінь англів і саксів. За успіхи у війні, внесок у поширення освіти і утвердження верховенства права, він один з двох королів в англійській історії шанується як Великий.
872 • Після перемоги у битві біля Гафрсфйорду (неподалік від міста Ставангер) над володарями південих земель Гаральд Прекрасноволосий зумів об'єднати під своєю владою більшість норвезьких земель і став першим королем Норвегії.
16 квітня 878 • У папському посланні до болгарського правителя Бориса міститься перша про Белград, місто у місці злиття Сави і Дунаю.
6 травня 878 • У битві під Едінгтоном армія англосаксонського королівства Вессекс під керівництвом короля Альфреда Великого здобула вирішальну перемогу над датськими вікінгами з т. зв. Великої армії язичників Гутрума. Щоб уникнути повного розгрому Гутрум був змушений капітулювати, прийняти хрещення, отримавши ім'я Едельстан, і відвести залишки своїх військ у Східну Англію, королем якої він був проголошений через два роки.
21 травня 878 • Після десяти місяців облоги арабами захоплено місто Сіракузи на Сицилії.
879 • По смерті Рюрика у Новгороді як опікун його малолітнього сина Ігора став правити Віщий Олег, можливо брат його дружини Ефанди.
10 квітня 879 • Людовик III з династії Каролінгів став третім королем Західно-Франкського королівства.
21 травня 879 • Бранімір отримав від папи Іоана VIII титул «Dux Chroatorum» (князь хорватів) і став правителем першої незалежної від Візантії хорватської держави зі столицею у місті Нін.
Народились в 859-879 роках
бл. 860 — † бл.
932 • Роллон (Роберт I), військовий очільник данських (норвезьких) вікінгів,
перший правитель Нормандії під франкською зверхністю (911-32 рр.).
864 — †
27 травня 927 • Симеон I (Симеон Великий), князь Болгарії (з 893 року), цар Болгарії (з 918 року); за часів його правління Болгарія стала наймогутнішою державою на Балканах і у всій Східній Європі.
865 — †
925 • Разес (Абу Бакр Мухаммад ібн Закарія ар-Разі), перський лікар, алхімік і філософ.
19 вересня 866 — †
11 травня 912 • Лев VI (Лев Мудрий), візантійський імператор (886-912 рр.) з Македонської династії; син Василя I Македонянина, автор зведення законів на грецькій мові, «Базиліки», коментарів і доповнень до нього.
870 — †
17 листопада 924 • Едвард Старший, король англійців (899-924 рр.) з Вессекської династії; син
Альфреда Великого.
872 — †
12 січня 951 • Аль-Фарабі, узбецький філософ, математик, теоретик музики.
873 — †
4 березня 934 • Абдаллах аль-Махді Біллах, імам ісмаїлітів, засновник Фатімідського халіфату.
876 — †
2 липня 936 • Генріх I (Генріх Птахолов), герцог Саксонії (з 912 року), перший король Східно-Франкського королівства з Саксонської династії (Людольфінгів), з 919 року.
877 — †
943 • Фудзівара-но Канесуке, японський поет поет середини епохи Хейан.
31 січня 877 — †
4 липня 943 • Ван Гон, перший правитель єдиної Кореї (918-943 рр.), засновник династії Ван і держави Коре.
878 — †
968 • Варда Фока-старший, візантійський полководець, батько імператора Никифора II Фоки.
879 — †
945 • Ігор I (Ігор Старий),
великий князь київський (912–945 рр.) з династії Рюриковичів.
17 вересня 879 — †
7 жовтня 929 • Карл III Простакуватий, король західних франків (898-932 рр.), король Лотарингії (911-919 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика II Заїки.
Померли в 859-879 роках
13 лютого 859 • Кеннет I (Кеннет Сміливий), перший король Шотландії (843-859 рр.). Пом. 1165 років тому у
49 років (нар.
810 р.).
860 • Властимір, великий жупан (князь) Сербії (825-860 рр.). Пом. 1164 роки тому у
55 років (нар.
805 р.).
25 червня 864 • Піпін II Молодший, король Аквітанії (838-854 рр.) з династії Каролінгів; син Піпіна I Аквітанського. Пом. 1160 років тому у
41 рік (нар.
823 р.).
2 липня 866 • Роберт Сильний, граф Парижу, граф Тура, граф Блуа і граф Анжу; родоначальник династії Робертинів (Капетингів), прадід короля
Гуго Капета. Пом. 1158 років тому десь у
46 років (нар. бл.
820 р.).
29 вересня 866 • Абдаррахман II, четвертий емір Кордовського емірату (822-866 рр.); правнук Абдаррахмана I. Пом. 1158 років тому у
74 роки (нар.
792 р.).
21 березня 867 • Елла II, король
Нортумбрії (862-867 рр.). Пом. 1157 років тому.
23 вересня 867 • Михаїл III, імператор Візантії (842-67 рр.) з Аморійської (Фригійської) династії. Пом. 1157 років тому у
27 років (нар.
19 січня 840 р.).
14 лютого 869 • Кирило Філософ, візантійський місіонер; разом з братом Мефодієм є творцем (862—863 рр.) слов'янської азбуки (
глаголиці). Пом. 1155 років тому у
42 роки (нар.
827 р.).
20 листопада 870 • Едмунд Мученик, останній суверенний англосаксонський король Східної Англії (855-70 рр.); зарахований до лику святих. Пом. 1154 роки тому у
29 років (нар.
841 р.).
28 серпня 876 • Людовик II (Людовик Німецький), король Східно-Франкського королівства (843-876 рр.), король Баварії (817-843 рр.), король Лотарингії (870-876 рр.); син Людовика I Благочестивого, внук
Карла Великого, засновник династії німецьких Каролінгів. Пом. 1148 років тому у
70 років (нар.
806 р.).
6 жовтня 877 • Карл II Лисий, імператор франків з династії, король Західно-Франкського королівства; онук Карла Великого. Пом. 1147 років тому у
54 роки (нар.
13 червня 823 р.).
879 • Бодуен I (Балдуїн Залізна рука), родоначальник Фландрського дому (Бодуенідів); зять короля франків Карла Лисого. Пом. 1145 років тому.