Головні події 641-661 років

• Початок арабського завоювання Північної Африки, 8 листопада 641
• Хозарський каганат, 650
• Арабський халіфат Омейядів, 661

Політичні лідери 641-661 років

• Арабський халіфат: Омар ібн Хаттаб (634-644), Осман ібн Аффан (644-656), Алі ібн Абу Таліб (656-661), Хасан ібн Алі (661)
• Болгарське ханство: Кубрат (632-665)
• Китайська Тан: Лі Шимінь (Тай-цзун) (626-649), Лі Чжі (Гао Цзун) (649-683)
• Королівство вестготів: Тульґа (640-642), Гіндасвінт (642-653)
• Королівство франків: Хлодвіг II (639-657), Хлотар III (657-673)
• Омейядський халіфат: Муавія ібн Абу Суфьян (661-680)
• Персія Сасанідів: Єздигерд III (632-652)
• Східна Римська імперія: Іраклій I (610-641), Костянтин III (641), Іраклон (641), Констант II Бородатий (641-668)
• Хазарський каганат: Ірбіс (650-665)

Всі події 641-661 років

11 лютого 641 • У віці 66-и років помер Іраклій I, східноримський імператор з 610 року, за час правління якого Візантія втратила Палестину, Сирію і Єгипет, завойовані арабами. Йому наслідували сини Іраклон і Костянтин III.

8 листопада 641 • Не маючи достатньо власних сил і не дочекавшись підмоги з Константинополя, після семимісячної облоги капітулювала столиця візантійського екзархату Олександрія Єгипетська. Це стало першим великим успіхом Арабського халіфату на шляху до завоювання Північної Африки, який завершився через 70 років взяттям візантійської Сеути.

642 • В ході арабського завоювання Ірану відбулась битва біля Нехавенда, в якій війська Арабського халіфату розбили армію шаха Єздігерда III. Ця поразка підірвала устої держави Сасанідів і за десятиліття привела до її падіння.

30 квітня 642 • У Толедо на престол Королівства вестготів короновано Гіндасвінта, полководця, який після придушення повстання басків усунув від влади короля Тульґу.

646 • Проголосивши себе імператором, павитель Африканського екзархату патрикій Григорій підняв заколот проти візантійського імператора Константа II.

647 • У битві біля Сефутули (220 кілометрів південніше Карфагену) 40-тисячне арабське військо розбило армію карфагенського екзарха Григорія, що завершило підкорення Єгипту.

647 • 20-тисячна армія Арабського халіфату під командуванням Абдаллаха ібн Саада, що рушила з Медіни, захопила в Мемфіс у візантійському екзархаті Африка.

650 • Від Західно-тюркського каганату, що переживав період міжусобиць і китайської агресії, на удільних землях Прикаспію виокремилась конфедерація кочових хозарських племен. Відома як Хозарський каганат, вона зуміла утвердитись у Подонні і на Північному Кавказі, перетворившись на перше стабільне державне утворення у Східній Європі, достатньо потужне, щоб згодом зупинити арабську експансію і понад на два століття контролювати торгові шляхи регіону.

651 • Арабським халіфом Османом остаточно завойовано державу іранців персидської династії Сасанідів.

651 • Поблизу Мерва (нині — Туркменія) вбитий Єздигерд III, останній шахіншах Держави Сасанідів, що фактично знаменувало її поразку у протистоянні з Арабським халіфатом.

652 • У місті Чанань, столиці китайської імперії Тан, з цегли збудовано 54-метрову Велику пагоду диких гусей, яка збереглась до наших днів.

15 червня 653 • За наказом імператора Константа II у Римі заарештовано так і не затвердженого ним папу Мартина I і богослова Максима Сповідника, активних борців з єрессю монофелітів. Вони були доставлені до Константинополя і після публічних тортур відправлені у заслання, де невдовзі й померли.

654 • Королем вестготів Реккесвінтом видано «Вестготську правду», перший правовий кодекс вестготів.

17 червня 656 • У Медині вбитий третій арабський халіф Осман ібн Аффан з династії Омеядів. Його наступником став Алі ібн Абі Таліб, двоюрідний брат і зять пророка Мухаммеда, який став четвертим правителем Праведного халіфату.

26 липня 657 • У битві біля Сіффіна (сучасна Сирія) мусульмани-сунніти сирійського губернатора Муавії розбили війська шиїтів халіфа Алі ібн Абу Таліба. За легендою, їм у цьому допомогла хитрість — Муавія наказав накололи на списи звитки Корану, що змусило побожного халіфа зупинити битву.

658 • Після смерті Само очолюваний ним союз слов'янських племен розпався і на території сучасних Нижньої Австрії, Штирії, Карінтії і Словенії виникло незалежне князівство, відоме як Карантанська марка, зі столицею поблизу сучасного села Карнбург (Австрія).

661 • По смерті четвертого праведного халіфа Алі ібн Абу Таліб, намісник Сирії та Палестини Муавія ібн Абу Суфьян з роду Омейядів став одноосібним правителем Арабського халіфату. Призначивши своїм спадкоємцем старшого сина, Муавія I перетворив державу з вибірним правлінням в одноосібну монархію, яка з часом стала найбільшою країною свого часу, до складу якої входили території від піренейського півострова до Кавказу і Середньої Азії.

27 січня 661 • У Великій мечеті в Куфі (нині — Ірак) група хариджитів на чолі з Абдуррахманом ібн Мулджамом скоїла замах на четвертого четвертого праведного халіфа Алі ібн Абу Таліба, який через два дні помер від отриманого удару мечем. Хариджити, недавні прибічники Таліба, котрі розчарувались у свому правителі, згодом утворили специфічну "партію" — шиа, котра з часом перетворилась у ісламську течію шиїзм. Могила Алі в Ан-Неджефі (сучасний Ірак) — місце паломництва шиїтів, а саме місто — центр шиїтської теології і правничої науки.

Народились в 641-661 роках

645 — †20 травня 685 • Егфріт, король Нортумбрії (670-685 рр.) з династії Ідінгів.

646 — †8 жовтня 705 • Абд аль-Малік (Абдул-Малік ібн Мерван), 5-й халіф Омейядського халіфату.

20 липня 647 — †11 листопада 683 • Язід I, другий арабський халіф з династії Омейядів (680-683 рр.); син засновника Омейядського халіфату Муавії I.

649 — †676 • Ван Бо, китайський поет епохи династії Тан.

652 — †14 вересня 685 • Костянтин IV, імператор Візантії (668-85 рр.) з династії Іракліїв.

654 — †691 • Теодоріх III, король Нейстрії, Бургундії і Австразії, король Держави франків (679-91 рр.) з династії Меровінгів.

Померли в 641-661 роках

11 лютого 641 • Іраклій I, візантійський імператор (610-641 рр.), засновник династії Іракліїв, яка правила Візантією п'ять поколінь. Пом. 1383 роки тому у 66 років (нар. 575 р.).

5 серпня 642 • Освальд Святий, 3-й король Нортумбрії (634-642 рр.). Пом. 1382 роки тому десь у 38 років (нар. бл. 604 р.).

3 листопада 644 • Умар ібн аль-Хаттаб, 2-й арабський халіф (634-644 рр.), засновник світової ісламської імперії. Пом. 1380 років тому у 59 років (нар. 585 р.).

651 • Єздигерд III, останній шахіншах Держави Сасанідів (632-51 рр.). Пом. 1373 роки тому у 27 років (нар. 624 р.).

652 • Ротарі, король лангобардів (636-652 рр.) з роду Арода. Пом. 1372 роки тому у 46 років (нар. 606 р.).

17 червня 656 • Осман ібн Аффан, один зі сподвижників пророка Мухаммеда, 3-й арабський халіф (644-56 рр.). Пом. 1368 років тому у 81 рік (нар. 575 р.).

20 червня 656 • Усман ібн Аффан, третій арабський халіф (644-656 рр.), сподвижник пророка Мухаммеда. Пом. 1368 років тому у 82 роки (нар. 574 р.).

29 січня 661 • Алі ібн Абу Таліб, четвертий праведний халіф (656-661 рр.) і перший імам у вченні шиїтів; двоюрідний брат і зять пророка Мухаммеда. Пом. 1363 роки тому у 61 рік (нар. 600 р.).