Політичні лідери 580-600 років
• Королівство вестготів: Леовігільд (569-586), Герменеґільд (580-585), Реккаред I (586-601)
• Королівство лангобардів: Автарій (565-590), Агілульф (590-616)
• Королівство франків: Хільперік I (567-584), Хлотар II Великий (584-629)
• Папа Римський: Пелагій II (579-590), Григорій Великий (590-604)
• Персія Сасанідів: Ормізд IV (579-590),
Хосров II Парвіз (590-591, 591-628), Бахрам Чубін (590-591)
• Східна Римська імперія: Тиберій II Костянтин (574-582), Маврикій (582-602)
Всі події 580-600 років
580 • Війська аварів почали облогу міста Сірмій (нині — Сремська Мітровиця, Сербія), яке попри погану захищеність змогло вистояти до кінця наступного чи початку 582 року. Незадовго до своєї смерті імператор Тиберій був змушений здати місто і виплатити трирічну заборгованість по данині у 240 тисяч солідів. Втрата свого головного форту на північно-західному Дунаї відкрила шлях до руйнівних вторгнень на Балкани аварів і їх слов'янських союзників.
4 березня 581 • З усуненням від влади 8-літнього імператора Цзин-ді припинила існування держава Північна Чжоу. Їй на зміну прийшла держава Суй на чолі з імператором Вень-ді.
582 • Вестготи на чолі з королем Леовігільдом захопили місто Меріда в Лузітанії, яке перебувало під управлінням католицького єпископа Марона.
13 серпня 582 • Маврикій з династії Юстиніанів став візантійським імператором.
584 • Для протистояння наступу лангбардів розпорядженням імператора Маврикія візантійські володіння в Північній Італії об'єднані у провінцію Равеннський екзархат.
584 • Після майже двохлітньої облоги вестготи на чолі з королем Леовігільдом захопили місто Севілья.
584 • Після десятиліття безцарства лангобарди, остерігаючись війни із франками, обрали своїм правителем Автарія, сина попереднього короля Клефа. Йому в якості столиці була передана Павія і половина території від кожного з ланґобардських герцогств.
вересень 585 • З підкоренням Королівства свевів, яке було перетворено на шосту провінцію Королівства вестготів фактично завершився рух європейських племен, відомий як Велике переселення народів.
586 • Війська аварів і слов'ян, зруйнувавши римські фортифікаційні вали вздовж Дунаю, розпочали спустошливі рейди на південь Балкан, взявши в облогу Салоніки, друге місто Візантійської імперії.
587 • Король вестготів Реккаред I оголосив католицизм державною релігією. Це рішення було підтримано більшістю нобілітету, однак у Септиманії (Південна Галлія) стало причиною повстання прихильників аріанства.
жовтень 587 • Імператор Вень-ді північної держави Суй підкорив півдденну китайську державу Західна Лян.
8 травня 589 • В столиці Королівства вестготів Толедо розпочався церковний собор, скликаний королем Реккаредом I, на якому він урочисто оголосив про своє навернення у католицизм. Третій Толедський собор став завершальним етапом переходу вестготів Іспанії від аріанства до католицизму. Серед рішень собору були і направлені проти євреїв, яким заборонялось мати християнських дружин, наложниць чи рабів і обіймати посади, які передбачали покарання християн.
590 • Франко-бургундські війська на чолі з королем Гунтрамном захопили Медіоланум (нині — Мілан) і Верону, але невдовзі були змушені залишити Північну Італію, в якій лютувала епідемія чуми.
590 • У результаті заколоту знаті в Державі Сасанідів повалено і вбито Ормізда IV. Новим шахіншахом став ініціатор перевороту полководець Бахрам Чубін, зміщений Орміздом за невдачі у війні з Візантією.
3 вересня 590 • По смерті папи Пелагія II 64-м єпископом Риму обрано посланця Святого Престолу в Константинополі Григорія. За час його понтифікату до Римської церкви були навернені королівства франків, вестготів, лангобардів, хрещено перше англійське королівство. За свої заслуги як богослова Григорій часто іменується як Великий і шанується як один з отців Церкви серед католиків, православних та деяких лютеранських конфесій.
591 • Після поразки Бахрама Чубіна у битві біля Ганзака (Північний Іран) і відновленя при владі сасанідської династії шахіншах Хосров II Парвіз визнав владу Візантії над Закавказзям, з якою уклав мирний договір, що завершив двадцятилітню війну.
592 • Єпископ Туру Григорій завершив написання «Десяти книг історії», над якою він працював близько 20 років. Відома зараз як «Історія франків», ця праця стала зведенням політичних, церковних і світських подій, що відбувалися у Франкській державі у V—VI століттях.
595 • 25-річний Мухаммад бін Абдуллах одружився з Хадіджою, 40-літньою заможною жінкою, яка на 15-у році їх спільного життя першою прийняла іслам і зараз шанується як Мати правовірних. Вона померла за три роки до хіджри Пророка у Медину.
червень 595 • Папа Григорій Великий направив до Британії групу ченців-бенедиктинців на чолі з Августином для навернення в християнство короля Кенту Етельберта I.
597 • Місія з близько 40 ченців-бенедиктинців на чолі з Августином прибула на острів Теніт на півдні Англії. З дозволу короля Етельберта вони почали проповідувати у королівстві Кент і заснували в Кентербері першу в Британії єпархію.
2 червня 597 • Вважається, що цього дня король Кенту Етельберт I прийняв християнство, що стало початком хрещення усієї Англії.
598 • Авари захопили місто Дрізіпера (нині — Люлебургас) у Фракії (за 100 кіломентрів від Константинополя), але були змушені залишити його через епідемію чуми, від якої загинула більша частина їхнього війська.
липень 599 • Після страти 12 тисяч полонених, за яких імператор Маврикій відмовився заплатити викуп, візантійські війська під командуванням Пріска і Коментіола, об'єднавшись біля Сінгідунума (нині — Белград, Сербія), переправились через Дунай і у кількох битвах розбили аварів і слов'ян, витіснивши їх у Паннонію. Завдяки цьому візантійці знову отримали контроль над Трояновими воротами, високогірним перевалом у Родопах на межі Фракії і Македонії.
600 • Буддизм став домінуючою релігією на індонезійських островах Ява і Суматра.
Народились в 580-600 роках
травень 584 — †
18 жовтня 629 • Хлотар II (Хлотар Великий), король франків (584-629 рр.) у Нейстрії, король всіх франків (613-629 рр.) з династії Меровінгів.
585 — †
3 листопада 644 • Умар ібн аль-Хаттаб, 2-й
арабський халіф (634-644 рр.), засновник світової ісламської імперії.
бл. 586 — †
12 жовтня 633 • Едвін Святий, 2-й король
Нортумбрії (616-633 рр.).
бл. 598 — † бл.
668 • Брамагупта, давньоіндійський математик і астроном («Удосконалене вчення Брахми», «Перегляд системи Брахми»); вважається першим, хто запровадив в алгебрі число нуль, і став використовувати алгебраїчні методи для астрономічних обчислень.
600 — †
29 січня 661 • Алі ібн Абу Таліб, четвертий праведний халіф (656-661 рр.) і перший імам у вченні шиїтів; двоюрідний брат і зять
пророка Мухаммеда.
Померли в 580-600 роках
21 квітня 586 • Леовігільд, король вестготів (568-586 рр.), правитель Іспанії, Септиманії і Галіції. Пом. 1438 років тому у
61 рік (нар.
525 р.).
17 листопада 594 • Григорій Турський, франкський єпископ, письменник (Історія франків). Пом. 1430 років тому у
56 років (нар.
30 листопада 538 р.).