Головні події 432-452 років

• Аттіла — каган гунів, 434
• Королівство вандалів і аланів, 19 жовтня 439
• Битва народів на Каталаунських полях, 20 червня 451

Політичні лідери 432-452 років

• Держава гунів: Ругіла (413-435), Бледа (435-445), Аттіла (434-453)
• Держава салічних франків: Меровей (447-457)
• Західна Римська імперія: Валентиніан III (425-455), Флавій Аецій (425-454)
• Королівство вандалів і аланів: Гейзеріх (439-477)
• Королівство вестготів: Теодоріх I (418-451), Торісмунд (451-453)
• Королівство свевів: Гермерік (409-438), Рехіла (438-448), Рехіар (448-456)
• Папа Римський: Лев I (440-461)
• Персія Сасанідів: Баграм V (420-438), Єздигерд II (438-457)
• Східна Римська імперія: Феодосій II (402-450), Маркіан (450-457)

Всі події 432-452 років

434 • По смерті Ругіли в 434 році його племінники Бледа і Аттіла стали вождями гунів, за правління яких їх багатонаціональна держава з центром в Паннонії досягла найбільшого розквіту, простягнувшись від Волги на Сході до Рейну на Заході.

9 серпня 435 • На престол Баакульського царства майя в Паленке зійшов його другий правитель — 13-річний син засновника династії, відомий під умовним іменем Каспер.

29 жовтня 437 • У Константинополі пройшло весілля західного імператора Валентиніана III і дочки Феодосія II Ліцинії Євдоксії, що символізувало возз'єднання двох гілок династії Феодосія.

15 лютого 438 • У Константинополі опубліковано "Кодекс Феодосія", першу офіційну збірку законів Римскої імперії, укладену за ініціативою імператора Феодосія II. З 1 січня наступного року вона набула чинності в обох частинах імперії.

439 • Грецька стала офіційною мовою Східної Римської імперії.

19 жовтня 439 • Війська вандалів і аланів під керівництвом Гейзеріха захопили Карфаген, який став столицею однієї з перших германських держав у Північній Африці.

441 • Очолювані Атіллою гуни захопили Констанцу (нині — Румунія), одне з останніх римських міст на лівобережжі Дунаю.

442 • Після повернення Сіцилії і Мавританії імператор Валентиниан III підписав мирний договір з Гейзеріхом, визнавши суверенітет Королівства вандалів над захопленими ними територіями на півночі Африки. Як символ примирення він запропонував видати заміж свою старшу дочку Євдокію за сина Гейзеріха і його спадкоємця Гунеріха, але оскільки той уже був одружений, то дружину Гунеріха звинуватили у спробі отруїти чоловіка і її відрізані вуха й ніс відправили її батькові, королю вестготів Теодоріку I в Тулузу.

443 • Бургундці уклали з римлянами мир, погодившись стати федератами на західних кордонах Римської імперії. Рішенням військового магістра Флавія Аеція їм для поселення були виділені землі в околицях Женевського озера.

26 травня 451 • На Аварайському полі в провінції Васпуракан (Західний Іран) відбулась найбільша битва в історії Вірменії — персидська армія Сасанідів розбила повсталих проти насильницького насаджування зороастризму вірмен на чолі з полководцем Варданом Маміконяном, який очолив антиперсидське повстання. Сам Маміконян загинув у бою, а його сподвижники, які попали в полон, були страчені. Незважаючи на перемогу, перси, налякані масштабом повстання, відновили самоуправління Вірменії, привілеї місцевої знаті і християнського духовенства.

20 червня 451 • У битві на Каталаунських полях війська Західної Римської імперії під керівництвом полководця Аеція в союзі з армією Тулузького королівства вестготів зупинили навалу коаліції варварських племен гунів і германців під проводом Аттіли на Галлію. Ця битва, в якій загинули десятки чоловік, вважається найбільшою і найкровопролитнішою у Європі V століття.

8 червня 452 • Орди гуннів під проводом Атілли вступили на територію сучасної Італії — вони нанесли удар з боку Паннонії через широкий рівнинний прохід в Альпах. Першою під удар потрапила Аквілея в провінції Венето, найбільший на той час місто на Адріатичному узбережжі.

Народились в 432-452 роках

бл. 433 — †15 березня 493 • Флавій Одоакр, германський воєнначальник на римській службі; повалив останнього римського імператора (476).

бл. 436 — †481 • Хільдерік I, король салічних франків (457-81 рр.); син напівлегендарного короля франків Меровея, батько короля Хлодвіга І.

440 — †502 • Вахтанг I (Вахтанг Горгасалі), цар Іберії (449-502 рр.) з династії Хосровідів.

бл. 440 — †28 грудня 484 • Ейріх, король Вестготського королівства (466-84 рр.) з династії Балтів.

443 — †501 • Годегізель, король Бургундії (473-501 рр.); син Гундіоха, брат Гундобада.

450 — †1 серпня 527 • Юстин I, імператор Візантії (518-527 рр.), перший імператор династії Юстиніанів.

бл. 451 — †30 серпня 526 • Теодоріх Великий, король частини остготів (з 470 р.), правитель Остготського королівства (493-526 рр.) з роду Амалів; син короля Теодеміра.

Померли в 432-452 роках

434 • Руа (Ругіла), правитель гуннів. Пом. 1590 років тому у 66 років (нар. 368 р.).

9 червня 439 • Атлатлькавак, правитель міста Теотіуакан (374-439 рр.). Пом. 1585 років тому.

17 лютого 440 • Месроп Маштоц, вірменський лінгвіст, письменник, місіонер; творець вірменської абетки. Пом. 1584 роки тому у 79 років (нар. 361 р.).

441 • Гермерік, засновник і перший король Держави свевів у Галеції (409-438 рр.); батько Рехіли. Пом. 1583 роки тому.

444 • Бледа, вождь гуннів (з 434 р.); брат і співправитель Аттіли. Пом. 1580 років тому десь у 54 роки (нар. бл. 390 р.).

448 • Рехіла, другий король Держави свевів у Галеції, Лузітанії і Бетиці (438-448 рр.); син Гермеріка. Пом. 1576 років тому десь у 48 років (нар. бл. 400 р.).

28 липня 450 • Феодосій II Каліграф (Флавій Феодосій Август), імператор Східної Римської імперії (402-450 рр.); син імператора Аркадія. Пом. 1574 роки тому у 49 років (нар. 10 квітня 401 р.).

26 травня 451 • Вардан Маміконян, вірменський полководець, герой антиперсидського повстання вірмен 449—451 років. Пом. 1573 роки тому у 64 роки (нар. 387 р.).